Про доповнення Цивільного кодексу Української РСР та Кримінально-процесуального кодексу України нормами щодо порядку відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину (22.04.93), Детальна інформація
Про доповнення Цивільного кодексу Української РСР та Кримінально-процесуального кодексу України нормами щодо порядку відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину (22.04.93)
3132 Про доповнення Цивільного кодексу Української РСР та Кримінально-процесуального кодексу України нормами щодо порядку відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину (22.04.93)
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про доповнення Цивільного кодексу Української РСР
та Кримінально-процесуального кодексу України нормами
щодо порядку відшкодування витрат на стаціонарне
лікування потерпілого від злочину
( Відомості Верховної Ради (ВВР) 1993, N 22, ст.230 )
( Введено в дію Постановою ВР N 3133-12 від 22.04.93,
ВВР 1993, N 22, ст.231 )
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є :
Внести до Цивільного кодексу Української РСР та Кримінально-процесуального кодексу України такі доповнення:
1. У Цивільному кодексі Української РСР ( 1540-06 ):
доповнити Кодекс статтею 459-1 такого змісту:
"Стаття 459-1. Відшкодування витрат на стаціонарне
лікування потерпілого від злочину
Кошти, витрачені закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину, за винятком випадку завдання такої шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства чи тяжкої образи з боку потерпілого, підлягають відшкодуванню особою, яка вчинила злочин, у розмірі фактичних витрат.
У разі заподіяння шкоди здоров'ю потерпілого неповнолітніми, зазначеними у статтях 446 і 447 цього Кодексу, витрати на його стаціонарне лікування відшкодовуються особами, які за законом несуть за неповнолітніх матеріальну відповідальність.
Стягнені кошти зараховуються залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров'я, який поніс витрати, до відповідного бюджету (державного, Республіки Крим, місцевого чи регіонального самоврядування) або на користь юридичної особи, якій належить відомчий заклад охорони здоров'я.
Порядок обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, а також зарахування стягнених коштів до відповідного бюджету та їх цільового використання визначається Кабінетом Міністрів України".
II. У Кримінально-процесуальному кодексі України ( 1001-05, 1002-05, 1003-05 ):
1. Доповнити Кодекс статтею 93-1 такого змісту:
"Стаття 93-1. Відшкодування витрат на стаціонарне
лікування особи, яка потерпіла від злочину
O
B*
`
AE
E
E
f
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про доповнення Цивільного кодексу Української РСР
та Кримінально-процесуального кодексу України нормами
щодо порядку відшкодування витрат на стаціонарне
лікування потерпілого від злочину
( Відомості Верховної Ради (ВВР) 1993, N 22, ст.230 )
( Введено в дію Постановою ВР N 3133-12 від 22.04.93,
ВВР 1993, N 22, ст.231 )
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є :
Внести до Цивільного кодексу Української РСР та Кримінально-процесуального кодексу України такі доповнення:
1. У Цивільному кодексі Української РСР ( 1540-06 ):
доповнити Кодекс статтею 459-1 такого змісту:
"Стаття 459-1. Відшкодування витрат на стаціонарне
лікування потерпілого від злочину
Кошти, витрачені закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину, за винятком випадку завдання такої шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства чи тяжкої образи з боку потерпілого, підлягають відшкодуванню особою, яка вчинила злочин, у розмірі фактичних витрат.
У разі заподіяння шкоди здоров'ю потерпілого неповнолітніми, зазначеними у статтях 446 і 447 цього Кодексу, витрати на його стаціонарне лікування відшкодовуються особами, які за законом несуть за неповнолітніх матеріальну відповідальність.
Стягнені кошти зараховуються залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров'я, який поніс витрати, до відповідного бюджету (державного, Республіки Крим, місцевого чи регіонального самоврядування) або на користь юридичної особи, якій належить відомчий заклад охорони здоров'я.
Порядок обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, а також зарахування стягнених коштів до відповідного бюджету та їх цільового використання визначається Кабінетом Міністрів України".
II. У Кримінально-процесуальному кодексі України ( 1001-05, 1002-05, 1003-05 ):
1. Доповнити Кодекс статтею 93-1 такого змісту:
"Стаття 93-1. Відшкодування витрат на стаціонарне
лікування особи, яка потерпіла від злочину
O
B*
`
AE
E
E
f
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021