Класифікація нотаток як жанру мемуарної літератури, Детальна інформація

Класифікація нотаток як жанру мемуарної літератури

Визначена у заголовку статті тема є актуальною, тому що нотатки, які зроблені письменником, дають можливість заглянути у його внутрішній світ, краще зрозуміти його спадщину і літературний процес у цілому. В сучасному літературознавстві, зокрема в теорії, ця проблема залишається не вивченою.

Мета цієї невеличкої розвідки полягає в тому, щоб розглянути нотатки як жанр мемуарної літератури і зробити спробу їх класифікації.

На нашу думку, класифікація нотаток повинна базуватися не лише на тематиці, не на зовнішніх ознаках, а на якихось певних закономірностях у методиці відбору фактів, прийомів, типізації тощо. Тому можна виділити дві великі групи нотаток: художні та документальні. В них по-різному створюється матеріал. У художніх нотатках герой має вигадане ім’я, наведено вигадану ситуацію. Це ( підготовчі матеріали майбутніх творів, статей. У документальних ( реальний герой, реальна ситуація, час і місце дії. Автор точно передає все, що відбувається, не сміє помилитися, не може створювати вигадану ситуацію, не може, як у художній, синтезувати у своєму героєві типові риси різних людей. Коли автор домислює якісь риси для реального героя, трішки змінює, прикрашає ситуацію, то документальні нотатки перетворюються у художні.

Документальні нотатки ( це підготовчі матеріали для майбутніх статтей, нарисів, заміток, спогадів, документальних книг. Їх (тобто нотатки) можна поділити на автобіографічні та власне мемуарні. Обидва види можуть бути подорожніми, де автор нотує враження під час мандрів. Особисті враження і мандрівка визначають своєрідність цього різновиду. Ці нотатки пізніше фіксуються у щоденнику автора.

Можна виділити також портретні та соціальні нотатки. Портретні нотатки ( це записи про людей, їх зовнішність, захоплення, характерні риси тощо, соціальні ( опис подій, ситуацій, соціально-політичної обстановки.

Класифікуючи нотатки за метою, призначенням, можна виділити такі різновиди:

( для себе;

( для пам’яті;

( для майбутніх творів;

( для людей (нащадків, родичів, дітей тощо);

( для історії.

Нотатки для себе ( це записи, не розраховані на публікацію. Їх автор може використати пізніше, а може і не використати. Це записи крилатих виразів, висловів видатних людей, фразеологізмів та ін. Це і запис думок, переживань, вражень самого письменника з приводу певної події.

Нотатки для пам’яті ( записи, які письменник робить лише з однією метою: не забути. Це різноманітні нотатки типу: Де? Куди? Коли? З якою метою? З ким зустрітися? Що зробити? тощо.

Наведемо приклади нотаток:

25.ІV

Вранці ( інтерв’ю з представниками журналу “Przyjak”[1, 68].

4/11

Олесь ( в національному увесь.

Тичина ( по коліна.

Чумак ( по щиколотки.

А Селянко ( то й зовсім на сухе вийшов. Сидить собі в Андалузії й ні про кого, крім себе, не думає. Поспішив трохи. Зате йому колись буде дуже мокро.

24. VII

Відкриття конференції. Дискусії (Дещо я записав у конференційному блокноті). Vanitos Vanitatum. Великих слів велика сила. Які люті у нас є вороги[1, 95].

Нотатки як заготовки для майбутніх творів мають велике значення. Саме вони є основою творів, їх першоджерелами.

Важливими також є нотатки, які письменник пише, щоб залишити після себе пам’ять. Це повчальні, застережливі нотатки і нотатки-розповіді. Вони призначені також для дітей, родичів та ін.

Для історії цінними є записи історичних подій, нотатки про історичних осіб.

За жанровою класифікацією доцільно виділити п’ять різновидів нотаток:

1) нотатки-роздуми, не розраховані на публікацію;

2) нотатки, розраховані на публікацію (щоденникові записи);