Про внесення змін і доповнень до Кодексу законів про працю України (05.07.95)Про внесення змін і доповнень до Кодексу законів про працю України (05.07.95), Детальна інформація

0263 Про внесення змін і доповнень до Кодексу законів про працю України (05.07.95)

З А К О Н У К Р А Ї Н И

Про внесення змін і доповнень до Кодексу законів про

працю України

( Відомості Верховної Ради (ВВР) 1995, N 28, ст.204 )

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

I. Внести такі зміни і доповнення до Кодексу законів про працю України ( 322-08 ) (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., додаток до N 50, ст. 375; 1977 р., N 1, ст. 4; 1981 р., N 32, ст. 513; 1983 р., N 6, ст. 87; 1984 р., N 1, ст. 3; 1985 р., N 11, ст. 205; 1986 р., N 27, ст. 539; 1987 р., N 37, ст. 715, N 45, ст. 904; 1988 р., N 23, ст. 556; 1989 р., N 22, ст. 235; 1991 р., N 23, ст. 267; Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 3, ст. 10):

1. У статті 2:

у назві статті слова "та обов'язки" виключити;

перше речення частини другої викласти в такій редакції:

"Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою".

2. Статті 3 і 4 викласти в такій редакції:

"Стаття 3. Регулювання трудових відносин

Законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Особливості праці членів кооперативів та їх об'єднань, колективних сільськогосподарських підприємств, селянських (фермерських) господарств, працівників підприємств з іноземними інвестиціями визначаються законодавством та їх статутами. При цьому гарантії щодо зайнятості, охорони праці, праці жінок, молоді, інвалідів надаються в порядку, передбаченому законодавством про працю.

Стаття 4. Законодавство про працю

Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього".

3. Доповнити Кодекс статтею 5-1 такого змісту:

"Стаття 5-1. Гарантії забезпечення права громадян на працю

Держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України:

вільний вибір виду діяльності;

безплатне сприяння державними службами зайнятості у підборі підходящої роботи і працевлаштуванні відповідно до покликання, здібностей, професійної підготовки, освіти, з урахуванням суспільних потреб;

надання підприємствами, установами, організаціями відповідно до їх попередньо поданих заявок роботи за фахом випускникам державних вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладів;

безплатне навчання безробітних нових професій, перепідготовку в навчальних закладах або у системі державної служби зайнятості з виплатою стипендії;

компенсацію відповідно до законодавства матеріальних витрат у зв'язку з направленням на роботу в іншу місцевість;

правовий захист від необгрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи".

4. Статтю 8 викласти в такій редакції:

"Стаття 8. Регулювання трудових відносин громадян, які

працюють за межами своїх держав

Трудові відносини громадян України, які працюють за її межами, а також трудові відносини іноземних громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях України, регулюються законодавством сторони працевлаштування та міжнародними договорами України."