/   Реферати  
 ДОКУМЕНТІВ 
20298
    КАТЕГОРІЙ 
30
Бібліотека   Портфель   Замовлення  
Mobile  Mac  Linux  Windows  Партнерам і рекламодавцям  Зона зареєстрованих користувачів  Результати пошуку  Форум  Новини  Новини  Події  Куплю/продам  Кlubніка  МегаДОСТУП  Новини сайту  Про проект  Зворотній зв`язок  Рекламодавцям  Контакт 

Право міжнародної екологічної безпеки, Детальна інформація

Тема: Право міжнародної екологічної безпеки
Тип документу: Реферат
Предмет: Анатомія
Автор: фелікс
Розмір: 0
Скачувань: 1813
Скачати "Реферат на тему Право міжнародної екологічної безпеки"
Сторінки 1   2   3   4  
Київський національний університет імені Тараса Шевченка

(юридичний факультет)

Р е ф е р а т

з курсу «Міжнародне екологвчне право»

н а т е м у:

« Міжнародне право екологічної безпеки»

Виконав магістр 1 року навчання, 2 групи

спеціалізації: Господарське право

Клюца Сергій Олександрович

Київ-2005

План

Вступ

Визначення поняття міжнародної екологічної безпеки та права міжнародної екологічної безпеки

Принципи міжнародного права екологічної безпеки

Місце системи екологічної безпеки у різних концепціях подальшого розвитку людства

Висновок

Використана література

Вступ

Міжнародна екологічна безпека – явище відносно нове. Ще століття тому людство не задумувалося, чим загрожує всій нашій цивілізації необмежене використання природних ресурсів, хижацька експлуатація природи. Концепція міжнародної екологічної безпеки – новий міжнародно-політичний феномен, який ще надзвичайно мало розроблений. Лише в останні роки йому почала приділятися широка увага громадськості, почали створюватися та перетворюватися у життя нормативно-правові акти міжнародного характеру. Одна реалізація концепції міжнародної екологічної безпеки - річ нагальна, оскільки з кожним роком зволікань екологічна ситуація загострюється все більше і більше. Спустошуються родючі землі, вимирають сотні видів флори і фауни, величезні території стають небезпечними для людини в силу їх забруднення відходами та небезпечними речовинами. Людство прямує до катастрофи всесвітнього масштабу, в наслідок якої покоління неоварварів будуть копирсатися в отруєній землі, вбиваючи один одного за крихти тих природних багатств, які зараз сучасними варварами приносяться у жертву богам наково-технічного прогресу, збільшення рівня споживання, отримання прибутків та росту ВВП. І тільки від сучасної інтелігенції, від «мізкового резерву» люства залежить, чи скотимося ми у таку прірву, чи все таки втримаємося на краї цивілізованості.

Визначення поняття міжнародної екологічної безпеки та права міжнародної екологічної безпеки

Міжнародна екологічна безпека являє собою окремий різновид міжнародної безпеки, один з елементів механізму запобігання катастрофам міжнародного значення та іншим небезпечним подіям. Вчені виділяють принаймні три основні групи загроз міжнародній безпеці. Це перш за все військові загрози, пов’язані з можливими катастрофічними як для людей, так і для природи наслідками застосування зброї масового знищення, а тому заходи міжнародної військової безпеки полягають у запобіганні виникненню військових конфліктів (як значних, так і локальних), протидії розповсюдженню зброї масового ураження, міжнародній торгівлі такою зброєю.

До наступної групи загроз міжнародній безпеці вчені включають економічні та соціальні фактори, що викликають нестабільність суспільства та можуть призвести до непрогнозованих результатів. Цими загрозами є жебрацтво, ріст населення, надмірна урбанізація, масова міжнародна міграція, ризики епідемій та пандемій, манипуляції з генами.

І нарешті третя група, яка називається “екологічні загрози” включає до себе небезпеки, пов’язані зі зміною складу атмосфери та забрудненням природних прісних вод, океанів та прибережних акваторій, обезліснення та спустинення, ерозія грунтів та зниження родючості земель, ризик від застосування біотехнологій, викиди небезпечних забруднюючих речовин, виробництво, перевезення та застосування токсичних хімічних речовин і матеріалів, передача небезпечних технологій та експорт небезпечних відходів у країни, що розвиваються (екологічна агресія). Міжнародна спільнота вживає ряд заходів щоб досягти такого стану природного середовища, за якого рівень загроз довкілля для людини був би мінімальним (стану екологічної безпеки).. -

Фактори, що створюють у сукупності загрозу екологічній безпеці людства, окремим країнам та регіонам, настільки сьогодні очевидні, що збереження та відтворення середовища існування людини перетворюється у завдання першочергової необхідності, перш за все з огляду на перспективи промислового (технологічного та науково-технологічного) розвитку.

Цілком зрозуміло, що всі ці загрози тісно взаємопов’язані, а їх реалізацій зумовить катастрофічний вплив не лише на життя та здоров’я людей, а й на всю біосферу Землі. Розподіл загроз на такі групи є досить штучним, оскільки відсутній єдиний критерій для розмежування, однак він склався та існує на основі досягнутого вченими консенсусу з цього питання. При цьому спостерігається поступове зближення питань військової та екологічної безпеки, що знаходить своє висвітлення у розвитку розуміння поняття безпеки, котре від початку 80-х рр. все більше ототожнюється не просто з національною безпекою однієї чи кількох держав, а з множинністю причин, що загрожують безпеці у зв’язку з взаємною залежністю держав. Очевидна кореляція між військово-політичною та екологічною безпекою. Укріплення військової безпеки призведе як до прямого (зменшення екологічної шкоди від військових підготувань), так і опосередкованого (можливість переключення вивільнюваних матеріальних та інтелектуальних ресурсів на природоохоронні потреби) позитивного впливу на стан екологічної безпеки. Досягнення економічної безпеки також буде сприяти укріпленню екологічної безпеки, оскільки державам будуть надані гарантії того, що інтереси охорони навколишнього середовища не будуть використовуватися як привід для торгівельної та економічної дискримінації, виступить потужним стимулом для участі країн, що розвиваються, у природоохоронних заходах. В свою чергу екологічна безпека посилить економічну безпеку шляхом створення перешкод для експлуатації менш розвинутих країн більш розвинутими (варварської експлуатації природних ресурсів, розміщення на їх території небезпечних відходів, матеріалів та речовин, «експорт» забруднюючих технологій, тощо).

Втім, вже таке розмежування вказує, що проблема захисту навколишнього середовища від загрози негативних змін довкілля, які рикошетом б’ють по людству, являє собою чи не найбільш складний та актуальний напрямок міжнародної співпраці.

Концепція екологічної безпеки являє собою логічний результат еволюції проблеми охорони навколишнього середовища. Спершу, на межі ХІХ-ХХ століть вирішення проблем навколишнього середовища зводилося до двох основних напрямків діяльності – консервативної охорони природи щляхом створення природних резерватів з одного боку та шляхом регламентації розподілу природних ресурсів між зацікавленими державами. Нарешті, у другій половині ХХ століття домінуючим став так званий цілісний, біосферний підхід, котрий вимагає застосування обгрунтованих наукою обмеження будь-якого впливу людини на навколишнє середовище, будь це внесенням енергії та речовин в природні цикли чи то їх вилучення, оскільки будь-яке втручання подібного роду має потенційну можливість вивести з рівноваги основні зв’язки, що склались у природному середовищі, оскільки їх руйнація може призвести до катастрофічних наслідків.

Серед вчених немає єдності з приводу того, як визначити зміст такої надзвичайно складної та багатогранної категорії як екологічна безпека. Тимошенко розглядає екологічну безпеку як стійкий стабільний стан глобального характеру, котрий являє собою складну політико-правову єдність, систему окремих, але взаємопов’язаних елементів. На думку Нестеренко, екологічна безпека являє собою безпеку життєво важливих для людства екологічних компонентів нашої планети та підтримання належної рівноваги між ними. Шишко визначає екологічну безпеку як комплекс правових, організаційних і матеріальних гарантій захисту навколишнього середовища кожної держави від шкідливого впливу, джерло якого знаходиться поза її межами. Кукушкіна характеризує екологічну безпеку як складну взаємопов’язану та взаємозалежну систему міжнародних екологічнихх норм, спрямованих на забезпечення безпеки всіх життєво важливих для людства екологічних компонентів планети, а також збереження та підтримання існуючого природного балансу.

Жодна держава не може відчувати себе у безпеці враховуючи системність та взаємну обумовленість глобальних екологічних процесів та явищ. Специфіка сучасної екологічної ситуації полягає у тому, що кризових точок як в проблемному, так і в просторовому розумінні стає все більше, всі вони перебувають у тісному зв’язку між собою, створюючи тенета, з яких людство не може вирватися.

Небезпеку, що становить для людства погіршення навколишнього середовища, та актуальність заходів запобігання таким змінам ми з’ясували. Тепер спробуємо визначитися з інтересами, котрі являються об’єктом міжнародної екологічної безпеки. На думку Бринчука об’єкт екологічної безпеки має подвійну природу, пов’язуючись як з «власними» інтересами самої людини, пов’язаними з задоволенням її потреб, так і з інтересами інших живих істот, оскільки люди повинні охороняти не лише власні інтереси, але й інтереси інших видів. В якості одного з принципів проекту Міжнародного статуту з навколишнього середовища і розвитку сформульований принцип поваги до всіх форм життя. Правда, такий підхід, як вважають більшість науковців-дослідників екологічного права, страждає на занадто сильну романтизацію взаємовідносин людини а природи. Сучасна людина не може інакше формулювати своє ставлення до навколишнього середовища, однак одночасно з цим люди без вагань знищують пацюків, комарів та тарганів, а в критичній ситуації – пожертвувати людиною чи якоюсь надзвичайно рідкісною та цінною твариною – завжди обере перше. Саме через призму такого розуміння домінування інтересів людини у будівництві його взаємовідносин з природою будується ідеологія антропоцентризму, яка набула чи не найбільш яскравого вираження у роботах О.С.Колбасова. Його підхід до розуміння будь-яких екологічних правовідносин як до відносин взаємодії людини з природою з точки зору охорони інтересів саме людини розкривається вже при визначенні відносин, що складають предмет екологічного права: «В их содержание включаются природопользование, охрана окружающей среды, сохранение уникальных произведений природы, культуры, здравоохранения, все виды воздействий на природу, искусственное восстановление благоприятного состояния природной среды, защита от неблагоприятных воздействий стихии и т. д. В таком понимании экологическое право включает правовые нормы об использовании и охране земель, их недр, вод (включая океаны, моря, подземные воды, ледники), лесов и иных составляющих растительного царства, диких животных, обитающих в состоянии естественной свободы в сухопутной и водной среде, атмосферы Земли и космического пространства со всеми ее природными компонентами». З точки зору О.С.Колбасова мету всього екологічного права, а за аналогією і міжнародної екологічної безпеки становить не зміна ставшого традиційним для більшості людей споживацького ставлення до природи, а лише обмеження рівня використання природніх ресурсів (в тому числі і шляхом розміщення у навколишньому середовищі відходів та скидів). Збагачення будь-якою ціною, перш за все за рахунок необмеженої експлуатації природи - таким чином Колбасовим оцінюється історія взаємодії людини і природи до останнього часу. Мету правового регулювання відносин людини і природи він вбачає у необхідності зупинити розбій та розкрадання природи, встановити якісь межі дозволеної експлуатації природних багатств, особливо живих ресурсів, і строго контролювати виконання таких правил. Якщо ж використання природних ресурсів викликає негативні екологічні зміни, що створюють загрозу життєво важливим інтересам населення конкретної держави, то виникає проблема загрози національній екологічній безпеці, котра є невіддільною від якості навколишнього середовища вцілому. А оскільки, як вже зазначалося, стан навколишнього середовища вцілому є об’єктом інтересів міжнародної спільноти, то загроза національній безпеці однієї держави зумовлює виникнення або посилення екологічних загроз для всього людства. Розуміння такого стану речей та небезпеки нехтування екологічними загрозами зумовило розгляд Генеральною Асамблеєю ООН в 1987 році Концепції екологічної безпеки (до речі, ця Концепція була висунута делегацією СРСР, що дає нам привід пишатися активною позицією наших політиків у розв’язанні проблем майбутнього існування людства).

Сторінки 1   2   3   4  
Коментарі до даного документу
Додати коментар