Публіцистика Івана Багряного, Детальна інформація

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Інститут журналістики

Кафедра історії літератури та журналістики

Публіцистика Івана Багряного

в газеті «Українські вісті»

1946-1963 років

Бакалаврська кваліфікаційна робота

План:

І. Вступ; 3-4

ІІ. Тематична класифікація публіцистики І.Багряного:

1. Труднощі пошуку Багряним своєї ідеологічної позиції, 5-9

2. Проблеми функціонування української преси в публіцистиці Багряного, 10-15

3. Відстоювання національних борців і патріотів від ідеологічної

фальсифікації, 16-23

4. Заперечення блюзнірського спотворення Шевченкового духу

комуністичними догмам, 24-30

5. Обґрунтування свого життєвого ідеологічно-політичного вибору, 31-33

6. Розкриття основоположних світоглядних позицій власної творчості, 34-38

7. Принципова послідовність в оцінці дій Кремля. 39-40

ІІІ. Висновки. 41-42

ІV. Література. 43-48



Вступ

Темою своєї бакалаврської роботи я обрала публіцистику відомого в світі прозаїка, поета, драматурга, політичного діяча Івана Багряного, яка була опублікована в газеті «Українські вісті» (Новий Ульм) за весь час його роботи там - з 1946 аж до самої смерті влітку 1963 року. Тема, зазначу, цікава й особлива, адже, наскільки мені відомо, до сьогодні саме цей напрям публіцистики І.Багряного поки що ніхто ретельно не вивчав. Та й взагалі публіцистика І.Багряного досліджена майже не була.

Ім’я Багряного відродилося вже у наші дні. У навчальних закладах почали вивчати його прозовий доробок, однак публіцистиці так значного місця й не відвели. Серед школярів та студентів здебільшого знана його брошура «Чому я не хочу вертатися в СРСР?», на цьому, здається, перелік і закінчується.

Стан вивчення проблеми.

Проте ситуація не така вже й складна, адже здійснюються дослідження загального огляду творчості І.Багряного – публіцистичної, прозової, поетичної, драматичної. Сюди можна віднести, зокрема, статтю І.Дзюби «Публіцистика І.Багряного» («Сучасність», 1992 р.), В.Гришка «Іван Багряний – ідейний співучасник сучасного самовизволення України» («Нові дні», 1991 р.), М.Жулинського «Іван Багряний» («Слово і час», 1991 р.), А.Кацнельсона «Пророцтво Івана Багряного» («Літературна Україна», 1995 р.) та багато інших доробків.

Однак, якщо порівнювати сьогодення та минуле, то більшу увагу публіцистичні й прозові твори І.Багряного викликали все ж у час їх появи – в кінці 50-х на початку 60-х років ХХ століття. У той час більше звичайно виступали з критикою творчості автора, адже багатьом вона була не до смаку, та зрештою, що таїти, просто заважала жити, звичайно не їм особисто, а створеній «червоній системі». Так, для прикладу, лише у зв’язку з виходом роману «Сад Гетсиманський» у 1951 році у світ вийшло понад двадцять критичних рецензій. Деякі з них - С.Степанівський «Сад Гетсиманський» у світлі сучасних ідеологічних суперечностей», Л.Луців «Новий твір І. Багряного «Сад Гетсиманський», В.Мартинець «Сад Гетсиманський Івана Багряного», Л.Нигрицький «Іван Багряний. Сад Гетсиманський», Б.Подоляк «Проблема людини в «Саді Гетсиманському» та ін. Таку увагу критики та рецензенти приділили свого часу й «Тигроловам», «Марусі Богуславці», «Скельці», «Людина біжить над прірвою», збірці «Золотий бумеранг» тощо.

Предмет дослідження

Предметом дослідження в своїй бакалаврській роботі я обрала публіцистику Івана Багряного в газеті «Українські вісті». Вивчатиму публіцистичні твори автора в різні періоди його роботи у виданні.