Соціально-психологічні фактори суїцидільної поведінки підлітків, Детальна інформація
Соціально-психологічні фактори суїцидільної поведінки підлітків
УДК159.92 Коржова Е.В.
Соціально – психологічні фактори суїцидальної поведінки підлітків
Категорія життєвого цензу – одна з найбільш загальних інтегральних характеристик життєрозуміння й життєсприймання особистості на індивідуально-психологічному рівні. У звичайних нормальних умовах проблема життєвого цензу не підіймається, перекриваючись зазвичай інтересами буття і його запитами. При цьому, як правило, є негативне відношення до смерті, неприйняття її, віднесення її до розряду трагічних звершень. Ценз життя являє велике змістовне різноманіття, що індивідуалізоване у свідомості конкретної людини, з широким діапазоном оцінок життєвого цензу відповідно особистісної оптимістичної чи песимістичної установки. Найбільш вразливими у цьому плані життєвими періодами, коли особистість звертається до цензу життя й передивляється її цінність, є юнацький та літній віки. Звичайно події й ситуації, що змушують людину передивитись своє відношення до минулого та майбутнього, співпадають з поняттям психологічної кризи, що характеризується блокадою життєвих цілей. Суїцид – це навмисне позбавлення себе життя. Спостерігається як у здорових, так й при психічних захворюваннях, головним чином, протікає з депресією.
Суїцидальна спроба й суїцид проходять у своєму розвитку через дві фази: зворотну (коли суб’єкт сам чи при втручанні оточуючих може припинити спробу) й незворотну, що закінчується смертю. Внутрішні й зовнішні форми суїцідальної поведінки підпорядковані закономірностям будови людської предметної діяльності.
Суїцидальні акти можна поділити наступним чином.
1. Істині самогубства, спроби й тенденції. Їх мета – позбавлення себе життя. Їх кінцевий результат – смерть.
2. Демонстративно-шантажна суїцидальна поведінка. Його мета не позбавлення себе життя, а демонстрація цього наміру.
3. Самоушкодження. Мета – пошкодження того чи іншого органу.
4. Нещасні випадки – небезпечні для життя дії, що спрямовані іншими цілями.
ку таке зменшення цілей спричинює крах самооцінки. Таким чином складається миросприйняття, при якому деформується структура цінностей. Руйнується ієрархічна будова цієї системи, сам набір цінностей звужується; сходинка духовних цінностей (найвища в ієрархії) зрізається, оскільки опиняється емоційно незабезпеченою; а зрізана, деформована аксиологічна система має тенденцію у кінці кінців приводити у глухий кут, оскільки закриває зону особистісного росту. Зупинка ж особистісного росту погіршує орієнтацію в ситуаціях і адаптацію до них.
У молодих нерідко спостерігаються маніпулятивні суїцидальні спроби, що засновані не на бажанні померти, так як істинний намір жити у суїцидантів цього віку частіше за все амбівалентний й містить “крик про допомогу”. Одна з причин суїцидального напряму у осіб молодого віку є недостатність емоційної сфери психіки, що виражається у загублені чіткості й глибини розуміння основних поять та сплощення багатьох уявлень. В першу чергу – це послаблення (іноді в плоть до втрати) значимості уявлень, що виражають основні морально-етичні принципи, які полягають в основі гуманістичного миросприйняття. Це послаблення потреби служити соціуму як такому, тобто відноситись відповідально й доброзичливо, з великою долею обов’язковості до людей, у тому числі – до оточуючого середовища спілкування. Що неминуче веде до зростання егоцентричних тенденцій. Таким чином, багатство егоцентричних спрямувань й потреб (притаманних у нормі дитячому періоду розвитку особистості) породжує інфантилізм й заважає соціалізації.
Для вивчення суїцидальної поведінки у підлітковому та юнацькому віці використовувався розроблений групою фахівців, на чолі з М.В. Горською пакет діагностичних методик для виявлення індивідуальних особливостей, що підштовхують до суїцидальної поведінки. У основу цього пакету лягла методика Айзенка “Самооцінка психічних станів особистості”. Дослідження проводилось у 9 – 10 класах школи №50 міста Херсону.
Більшість підлітків часто або постійно замислюються над змістом життя і вважають, що проблема суїциду їх не стосується. 18,5% опитуваних вважають суїцид небажаним, але допустимим явищем у суспільстві і 80% - небажаним. Серед мотивів, що можуть призвести до самогубства більш названі нерозділене кохання, конфлікти з батьками, невиліковна хвороба та незадоволеність своїм життям. Всі ці мотиви можна пояснити через проблеми, що найбільш турбують підлітків. Найбільший вплив при попередженні суїциду на думку досліджуваних мають родина (33,7%), друзі та допомога психолога (по 27,5%). Найменші оцінки отримали школа та держава (відповідно 1 і 1,5%), що пояснюється певною недовірою до цих установ з боку підлітків. 70% опитуваних вважають, що вчителі рідко або зовсім не торкаються проблеми суїциду. Частина досліджуваних підлітків виявляють підвищений рівень агресивності й ригідності, що не відповідає віковим нормам.
Висновки
29% досліджуваних потребують колекційної роботи з приводу підвищених показників тривожності, фрустрації, агресії та ригідності.
80% вважають суїцид небажаним у суспільстві явищем.
18,5% вважають, що суїцид – небажане, але припустиме явище.
PAGE
PAGE 1
Соціально – психологічні фактори суїцидальної поведінки підлітків
Категорія життєвого цензу – одна з найбільш загальних інтегральних характеристик життєрозуміння й життєсприймання особистості на індивідуально-психологічному рівні. У звичайних нормальних умовах проблема життєвого цензу не підіймається, перекриваючись зазвичай інтересами буття і його запитами. При цьому, як правило, є негативне відношення до смерті, неприйняття її, віднесення її до розряду трагічних звершень. Ценз життя являє велике змістовне різноманіття, що індивідуалізоване у свідомості конкретної людини, з широким діапазоном оцінок життєвого цензу відповідно особистісної оптимістичної чи песимістичної установки. Найбільш вразливими у цьому плані життєвими періодами, коли особистість звертається до цензу життя й передивляється її цінність, є юнацький та літній віки. Звичайно події й ситуації, що змушують людину передивитись своє відношення до минулого та майбутнього, співпадають з поняттям психологічної кризи, що характеризується блокадою життєвих цілей. Суїцид – це навмисне позбавлення себе життя. Спостерігається як у здорових, так й при психічних захворюваннях, головним чином, протікає з депресією.
Суїцидальна спроба й суїцид проходять у своєму розвитку через дві фази: зворотну (коли суб’єкт сам чи при втручанні оточуючих може припинити спробу) й незворотну, що закінчується смертю. Внутрішні й зовнішні форми суїцідальної поведінки підпорядковані закономірностям будови людської предметної діяльності.
Суїцидальні акти можна поділити наступним чином.
1. Істині самогубства, спроби й тенденції. Їх мета – позбавлення себе життя. Їх кінцевий результат – смерть.
2. Демонстративно-шантажна суїцидальна поведінка. Його мета не позбавлення себе життя, а демонстрація цього наміру.
3. Самоушкодження. Мета – пошкодження того чи іншого органу.
4. Нещасні випадки – небезпечні для життя дії, що спрямовані іншими цілями.
ку таке зменшення цілей спричинює крах самооцінки. Таким чином складається миросприйняття, при якому деформується структура цінностей. Руйнується ієрархічна будова цієї системи, сам набір цінностей звужується; сходинка духовних цінностей (найвища в ієрархії) зрізається, оскільки опиняється емоційно незабезпеченою; а зрізана, деформована аксиологічна система має тенденцію у кінці кінців приводити у глухий кут, оскільки закриває зону особистісного росту. Зупинка ж особистісного росту погіршує орієнтацію в ситуаціях і адаптацію до них.
У молодих нерідко спостерігаються маніпулятивні суїцидальні спроби, що засновані не на бажанні померти, так як істинний намір жити у суїцидантів цього віку частіше за все амбівалентний й містить “крик про допомогу”. Одна з причин суїцидального напряму у осіб молодого віку є недостатність емоційної сфери психіки, що виражається у загублені чіткості й глибини розуміння основних поять та сплощення багатьох уявлень. В першу чергу – це послаблення (іноді в плоть до втрати) значимості уявлень, що виражають основні морально-етичні принципи, які полягають в основі гуманістичного миросприйняття. Це послаблення потреби служити соціуму як такому, тобто відноситись відповідально й доброзичливо, з великою долею обов’язковості до людей, у тому числі – до оточуючого середовища спілкування. Що неминуче веде до зростання егоцентричних тенденцій. Таким чином, багатство егоцентричних спрямувань й потреб (притаманних у нормі дитячому періоду розвитку особистості) породжує інфантилізм й заважає соціалізації.
Для вивчення суїцидальної поведінки у підлітковому та юнацькому віці використовувався розроблений групою фахівців, на чолі з М.В. Горською пакет діагностичних методик для виявлення індивідуальних особливостей, що підштовхують до суїцидальної поведінки. У основу цього пакету лягла методика Айзенка “Самооцінка психічних станів особистості”. Дослідження проводилось у 9 – 10 класах школи №50 міста Херсону.
Більшість підлітків часто або постійно замислюються над змістом життя і вважають, що проблема суїциду їх не стосується. 18,5% опитуваних вважають суїцид небажаним, але допустимим явищем у суспільстві і 80% - небажаним. Серед мотивів, що можуть призвести до самогубства більш названі нерозділене кохання, конфлікти з батьками, невиліковна хвороба та незадоволеність своїм життям. Всі ці мотиви можна пояснити через проблеми, що найбільш турбують підлітків. Найбільший вплив при попередженні суїциду на думку досліджуваних мають родина (33,7%), друзі та допомога психолога (по 27,5%). Найменші оцінки отримали школа та держава (відповідно 1 і 1,5%), що пояснюється певною недовірою до цих установ з боку підлітків. 70% опитуваних вважають, що вчителі рідко або зовсім не торкаються проблеми суїциду. Частина досліджуваних підлітків виявляють підвищений рівень агресивності й ригідності, що не відповідає віковим нормам.
Висновки
29% досліджуваних потребують колекційної роботи з приводу підвищених показників тривожності, фрустрації, агресії та ригідності.
80% вважають суїцид небажаним у суспільстві явищем.
18,5% вважають, що суїцид – небажане, але припустиме явище.
PAGE
PAGE 1
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021