/  
 ДОКУМЕНТІВ 
20298
    КАТЕГОРІЙ 
30
Про проект  Рекламодавцям  Зворотній зв`язок  Контакт 

Зовнішня політика Російської Федерації, Детальна інформація

Тема: Зовнішня політика Російської Федерації
Тип документу: Курсова
Предмет: Інше
Автор: фелікс
Розмір: 0
Скачувань: 2014
Скачати "Курсова на тему Зовнішня політика Російської Федерації"
Сторінки 1   2   3   4   5   6   7   8  
План.

Вступ.

1. Основні положення сучасної зовнішньої політики РФ

2. Сучасний світ і зовнішня політика Російської Федерації.

Регіональні пріоритети.

3.1. Росія – США через призму вересневої трагедії.

4. Формування і реалізація зовнішньої політики Російської Федерації.

5. Українсько-Російські відносини і становлення зовнішньополітичних орієнтирів РФ.

Висновок.

Список використаної літератури.

Додатки.



Вступ

Після 1991 року Російська Федерація отримала міжнародне визнання правоприємниці СРСР у зовнішній політиці і підтвердила свою прихильність до угод і домовленостей по контролю над озброєннями, рішенню глобальних міжнародних проблем, загальноєвропейському процесі. Нова якість російсько-американських відносин стала рушійною силою змін на міжнародній арені. Переорієнтація на Захід не привела до удосконалювання торгівельно-економічних відносин. Росія втратила багато геополітичних позицій у світі. Сьогодні РФ продовжує залишатися країною високого інвестиційного ризику. Перед нею стоїть задача підтвердження ролі лідера в рамках СНД.

У сферу стратегічних інтересів Росії входять суверенні держави СНД. Відносини з ними мають, на мою думку, першорядне значення як у політико-економічній , так і у військовій сферах. Однак в перші роки незалежної Росії пріоритет у зовнішньополітичній доктрині віддавався країнам Заходу, а не ближнього зарубіжжя. Лише з кінця 1995 р. (із приходом у МЗС нового міністра закордонних справ Е.В. Примакова) намітилися деякі зміни в зовнішньополітичних орієнтирах. У країнах СНД Росія має освоєні ринки, де промислова продукція і технічний досвід РФ можуть знайти найбільший попит і збут. У відносинах із країнами ближнього зарубіжжя російська дипломатія із самого початку наштовхнулася на значні труднощі: економічна дезінтеграція, проблема формування національних армій і розділ власності СРСР, формування кордонів, невигідний характер економічного співробітництва в умовах переходу на світові ціни торгівлі енергоносіями. У відносинах Росії з багатьма колишніми республіками СРСР залишаються невирішені проблеми. Це торкається питання про права проживаючого там російськомовного населення. Крім того, у 90-і рр. широке поширення одержала змушена міграція. З'явилися біженці. У 1990-1991 р.р. процес рееміграції росіян став розповсюдженим явищем (виключення складають Україна і Білорусія). У відносинах з Україною існувала проблема статусу Севастополя й умов розділу Чорноморського флоту. У довгостроковій перспективі з обліком російських стратегічних інтересів економічний союз цих країн виявився більш вигідний, ніж сепаратизм. На початку 1993 р. був прийнятий Статут СНД (який підписали лише 7 країн). Практичним кроком на шляху інтеграції стало підписання Договору про Співдружність суверенних республік Росії і Білорусії (2 квітень 1996р.). 2 квітня 1997 р. був підписаний договір про Союз Росії і Білорусії, після чого в обох країнах розгорнулася дискусія по "Статуси союзу Росії і Біларусі".

Розширення військового співробітництва в рамках СНД було підтверджено Договором про колективну безпеку від 15 травня 1992 р. Розвиток цього типу співробітництва розглядається як один з найважливіших елементів зміцнення національної оборони і безпеки країн СНД. Однак на сьогодні залишаються нереалізованими багато важливих ініціатив інтеграції країн СНД, у тому числі за проектом євроазіатського економічного союзу, Співтовариства Суверенних Республік і ін. Мені здається, саме різні економічні можливості, соціально-політичні системи, національні інтереси служать серйозною перешкодою на шляху проголошеної Співдружності незалежних республік.

Будучи майбутнім спеціалістом з міжнародних відносин, не можу не відзначити актуальність розглядуваної теми. У вирії сучасних події на міжнародній арені відбувається адаптація зовнішньої політики країн до вимог сьогодення. Звідси й виникнення певних нових поглядів, думок, принципів стосовно новітнього бачення різних сучасних проблем.

Отже, безсумнівною є ї новизна теми як для РФ, так і для України. Адже майже протягом усього історичного розвитку Росія завжди була на першому плані для українців, хотіли вони того, чи ні. На мою думку, Україна майже приречина завжди залишатися стратегічним партнером Росії

Основні положення сучасної зовнішньої політики РФ

Зовнішня політика Російської Федерації являє собою систему поглядів на зміст і основні напрямки зовнішньополітичної діяльності Росії.

Правову базу дійсної зовнішньої політики складають Конституція Російської Федерації, федеральні закони, інші нормативні правові акти Російської Федерації, що регулюють діяльність федеральних органів державної влади в сфері зовнішньої політики, загальновизнані принципи і норми міжнародного права і міжнародні договори Російської Федерації, а також Концепція національної безпеки Російської Федерації, затверджена Указом Президента Російської Федерації від 10 січня 2000 р.

Міжнародна обстановка, що склалася до початку XXІ століття , зажадала переосмислення загальної ситуації навколо Російської Федерації, пріоритетів російської зовнішньої політики і можливостей її ресурсного забезпечення. Поряд з визначеним зміцненням міжнародних позицій Російської Федерації проявилися і негативні тенденції. Не виправдалися деякі розрахунки, зв'язані з формуванням нових рівноправних, взаємовигідних, партнерських відносин Росії з навколишнім світом, як це передбачалося в Основних положеннях концепції зовнішньої політики Російської Федерації, інших документах.8

Вищим пріоритетом сучасного зовнішньополітичного курсу Росії є захист інтересів особистості , суспільства і держави.

У рамках цього процесу головні зусилля повинні бути спрямовані на досягнення наступних основних цілей:

-забезпечення надійної безпеки країни, збереження і зміцнення її суверенітету і територіальної цілісності, міцних і авторитетних позицій у світовому співтоваристві, що у найбільшій мірі відповідають інтересам Російської Федерації як великої держави, як одного з впливових центрів сучасного світу і, які необхідні для росту її політичного, економічного, інтелектуального і духовного потенціалу;

-вплив на загальносвітові процеси з метою формування стабільного, справедливого і демократичного світового порядку, що будується на загальновизнаних нормах міжнародного права, включаючи насамперед завдання і принципи Статуту ООН, на рівноправних і партнерських відносинах між державами;

-створення сприятливих зовнішніх умов для поступального розвитку Росії, підйому її економіки, підвищення рівня життя населення, успішного проведення демократичних перетворень, зміцнення основ конституційного ладу , дотримання прав і свобод людини ;

-формування поясу добросусідства по периметру російських кордонів, сприяння усуненню наявних і запобіганню виникнення потенційних місць напруженості і конфліктів у прилягаючих до Російської Федерації регіонах;

-пошук згоди і співпадаючих інтересів із закордонними країнами і міждержавними об'єднаннями в процесі рішення задач, обумовлених національними пріоритетами Росії, будівництво на цій основі системи партнерських і союзницьких відносин, що поліпшують умови і параметри міжнародної взаємодії;

-усебічний захист прав і інтересів російських громадян і співвітчизників за рубежем;

Сторінки 1   2   3   4   5   6   7   8  
Коментарі до даного документу
Додати коментар