Фізіотерапія хронічних гастритів і гастродуоденітів, Детальна інформація

РЕФЕРАТ

На тему:

Фізіотерапія хронічних гастритів

і гастродуоденітів

Фізіотерапія хронічних гастритів і гастродуоденітів.

Хронічні гастрити у дітей складають від 2 до 10,6% є біологія хронічного гастриту обумовлена як екзогенними так і ендогенними факторами.

Неправильне харчування, їда в сухом’ятку, переживання, зловживання гострою і гарячою їжею, вживання фруктів і овочів з грубою клітковиною, мікробна дія на слизову оболонку, тривале приймання ліків – все це дія екзогенних факторів. До ендогенних факторів відносяться неровегтативні впливи на слизову, порушення евакунторної функції шлунка, ендокринні впливи, алергічні та інші причини.

В 30% вид паків хронічні дуоденіти розвиваються вторинно на фоні гастритів, лямбліоза і захворювань жовчовивідних проток.

Терапія хр. гастриту повинна бути комплексною включаючи дієту, медикаменти, лікувальну фізкультуру, мінеральні води, фітотерапію, яка особливо важлива в період диспансерного нагляду. В лікуванні і профілактиці немало важливу роль відіграє дієта. Викидаючи жирну і гостру їжу, фрукти і оводі з грубою клітковиною (яблуко, редиска, ріпа, морква і сирому вигляді). Строго дотримуватись дієти №1а, 1б, 1 протягом 3-4 тижнів. При гастриті з повишеною секрецією протипоказані сокогінні продукти (газована вода, кава, час, м’ясні бульйони, уха, кислі фруктові соки). Рекомендується засоби що знижують кислотність, молоко, верки, яєчний білок, крохмаль, слизисті супи.

Вживати їжу не рідне 5-6 р. в день.

В гострий період призначають:

Обволікаючі і в’яжучі засоби (альмагель, нікелін, викаір) .

Седативні (бром, транквілізатори).

Біогенні стимулятори (фібре, алое).

Всі ці засоби, після гострого періоду можуть бути замінені рослинними засобами.

При гастритах з понижено. Секрецією і кислотністю призначають тисялисник, полин, алое, трифоль, золототисячник, ягоди червоної горобини, березові бруньки листя і ягоди брусниці, подорожник, сік капусти (свіжої)/, сік чорної смородини і чорної горобини, корінь кульбаби, сік ягід калини, шипшина, цибуля, часник.

При підвищеній секреторній функції шлунка використовують: морковний і картопляний сік, відвар кропиви в молоці, відвар кропиви з медом, насіння кропу, звіробій, календула, листя малини.

Тисячолистник звичайний:

Збирають в період цвітіння, сушать в тіні.

Тясячолисник має: анстиспазматичну, секреторну, жовчогінну, протизапальну. Настої готують з розрахунку 1 ч.л. трави на 200 г. Кип’ятку, настоюючи 1 год.

Дітям до 3 років 1 ч.л.

4-7 р. – 1 десертна л.

8-14 р. 1 ст.л. 3 р. в день за 30 хв. до їди протягом 3 тижнів.

Полин гіркий.

Заготовляють в 2 періоди: до цвітіння – збирають прикорневі листки, і на початку цвітіння – верхівку цвіту. Використовують як засіб для підвищення апетиту при пожежній секторній функції шлунка. Спосіб застосування такий самий як у тисячолистника. Також полин має проти глистяну дію.

Алое дерево видна

Має протизапальну дію, нормалізую кислотність, також легку стабілізуючі дію, посилює секрецію підшлункової залози і жовчеутворення.

Лікарську дію має 2-річне алое, листки зрізають з кінчиками до середини листопада, рекомендується зрізані листки тримати в темному місці 7 днів, потім порізи маленькими лусочками, і віджати через марлю. Застосовувати дітям від 1 ч.л. до 1 десертної л. 3 рази в день за 30 хв доїди, курс 3-5 тижнів. Їз алое вигоотовляєть концентрат соку – СРБУР.

Золототисячник (зонтичний) парасольковий

Заготовляються у період цвітіння. Зрізають цвітучі верхівки. Алкалоїд гентаміцину, що міститься на золототисячнику, здатний викликати апетит, нормалізує кислотність шлункового соку. І покращує жовчоутворення. Застосовують настої 1см. л. Сухої трави на 200 г. кип’ятку.