Цукровий діабет у вагітних та новонароджених, Детальна інформація
Цукровий діабет у вагітних та новонароджених
Пошукова робота
Цукровий діабет у вагітних та новонароджених
Цукровий діабет – найпоширеніший патологічний стан, який впливає на життя вагітної жінки та плода. Від діабету страждають 0,3% жінок дітородного віку, що хворіли на діабет до вагітності.
Діабет вагітних – це порушення толерантності до глюкози, що виникає під час вагітності, і зникає після родів. Даний процес під час вагітності відображує фізіологічний вплив контрінсулінових плацентарних гормонів, а також інсулінорезистентності. Тому першорядного значення набуває раннє виявлення порушеної толерантності до глюкози, оскільки у 40% жінок з діабетом вагітних в анамнезі протягом 6-8 років розвивається клінічний діабет, а на фоні ін толерантності до глюкози зростає ризик перинатальної смертності і детопатії. У всякому випадку обов’язковим є визначення рівня глікемії кожній вагітній жінці.
Крім діабету вагітних виділяють вагітність на фоні цукрового діабету І або ІІ типу. Діабет при вагітності – це стан підвищеного ризику як для жінки, а і для плода. Серед вагітних жінок, хворих на діабет, частіше відзначаються звичайні ускладнення вагітності (інфекції, багатоводдя, пресклампсія порушення в плаценті). До ускладнень, які пов’язані з діабетом, належать:
розвиток або прогресування діабетичних ангівопатій, інсулінозалежності у жінок;
довільні аборти, мертвонароджуваність. Внутрішньоутробна смерть, вроджені види розвитку і маркросомія плода;
підвищений рівень перинатальної та захворювання новонароджених.
Для зменшення частоти ускладнень, що розвиваються у матері і плода, для цієї категорії хворих вже з перших тижнів вагітної необхідна максимальна компенсація цукрового діабету при відсутності гіпоглікемічних реакцій. З цією метою хворі на цукровий діабет при діагностиці вагітності повинні бути госпіталізовані для стабілізації діабеті і повного обстеження. При цьому слід належним чином оцінити функцію, нирок (величину клуб очкової фільтрації, креатині ну у крові, добову протеїнурію тощо), стан очного дна, серцево-судинної системи. Після обстеження необхідно вирішити питання про можливість збереження вагітності. Пропонується класифікація P.White, яка характеризує численну (Р,%) ймовірність народження життєздатної дитини залежно від тривалості і судинних уражень при діабеті у матері.
Клас А.Порушення толерантності до глюкози при відсутності інших ускладнень: р=100.
Клас Б. Тривалість діабету до 10 років, захворювання виникло у віці понад 20 років судинних уражень немає: р=67.
Клас Г. Тривалість діабету понад 20 років, виникнення хвороби у віці до 10 років, наявність ретинопатії: р=32.
Клас Д. Кальцефікація судин таза: р=13.
Клас Е. Діабетична нефропатія: р=3.
Прямими протипоказами до збереження вагітності є прогресуюча нефропатія з артеріального гіпертонією, ретинопатія (особливо проліферативна) лабільний ІЗЦД, наявність діабету у чоловіка хворої, поєднання діабету з резус-сенсибілізацією, а також повторні мертвонароджуваність або фетопатії.
Якщо жінка наполягає на збереженні вагітності, слід добитися компенсації цукрового діабету.
Жінкам з ІНЗЦД здебільшого призначають лікування дієтою, а при стійкому підвищенні базальної глікемії вище 6,0 ммоль/л. можна рекомендувати призначення інсуліну. При ІЗЦД під час першого триместру вагітності спост6рігається зменшення потреби в інсуліні, можливі гіпоглікемічні стани, кето ацидоз, токсикози вагітності. Зменшення потреби в інсуліні зумовлюється посиленим засвоєнням плодом глюкози, що надходить через плаценту, і зниженням апетиту у вагітних на фоні токсикозу. У цьому періоді особливо слід контролювати рівень цукру в крові і сечі з метою запобігання гіпоглікемії і креацидозу. У другому та третьому триместрах потреба в інсуліні зростає в результаті контрінсулінової дії плацентарних гормонів. Тому для компенсації діабету іноді необхідним є триразове введення простого інсуліну з пролонгованим у двох ін’єкціях.
До 34 тижня вагітності хворі повинні відвідувати жіночу консультацію для антенатального спостереження один раз на два тижні. Хоча б двічі протягом вагітності необхідно проводити УЗД плода, щоб виявити на ранніх етапах вагітності затримку росту та вроджені вади розвитку плода, визначити розмір, виявити багатоводдя, підтвердити макросомію та виявити багатоводна 36-37 тижнях вагітності (СЕНТ-Вінсенська декларація, 1989).
Планова госпіталізація жінок здійснюється, на 32-34 тижнях вагітності, а при показаннях – у будь-який строк. Особливу увагу слід звертати на раптове зменшення потреби в інсуліні в різні строки вагітності. Оскільки це свідчить про погіршення функції плаценти і є загрозливий для життя плода.
Оптимальним строком для пологів при нормальному перебігу вагітності і компенсованому діабеті є період, близький до нормальних пологів, - 38 тижнів. Згідно з акушерськими показаннями визначають тактику ведення пологів, проте, все частіше застосовують оперативне родорозрішення.
Поряд з родильним залом повинен бути обладнаний кабінет інтенсивної терапії новонароджених . Допомога новонароджених складається з:
регулярного визначення рівня глюкози в крові для виявлення гіпоглікемії з метою запобігання необхідне раннє годування);
спостереження за рівнем сироваткою кальцію, білірубіну, гематокриту при необхідності – діагностика та лікування ідіоматичного респіраторного дистрес-синдрому новонароджених.
Рекомендується годування груддю. Після пологів потрібно бути готовим до різкого зниження потреби матері в інсуліні.
Надання допомоги вагітним слід здійснювати у спеціалізованих централізованих установах обласного рівня системи охорони здоров’я.
2.По самим песимістичним даним ризик цукрового діабету 1 типу складає:
У однояйцевих близнюків – 30-50%, якщо в одного з них діагностовано діабет.
У брата або сестри – 8%, якщо хворий один із братів або сестер.
У сина або дочки хворої матері – до 3%;
У сина або дочки хворого батька – до 7%;
Цукровий діабет у вагітних та новонароджених
Цукровий діабет – найпоширеніший патологічний стан, який впливає на життя вагітної жінки та плода. Від діабету страждають 0,3% жінок дітородного віку, що хворіли на діабет до вагітності.
Діабет вагітних – це порушення толерантності до глюкози, що виникає під час вагітності, і зникає після родів. Даний процес під час вагітності відображує фізіологічний вплив контрінсулінових плацентарних гормонів, а також інсулінорезистентності. Тому першорядного значення набуває раннє виявлення порушеної толерантності до глюкози, оскільки у 40% жінок з діабетом вагітних в анамнезі протягом 6-8 років розвивається клінічний діабет, а на фоні ін толерантності до глюкози зростає ризик перинатальної смертності і детопатії. У всякому випадку обов’язковим є визначення рівня глікемії кожній вагітній жінці.
Крім діабету вагітних виділяють вагітність на фоні цукрового діабету І або ІІ типу. Діабет при вагітності – це стан підвищеного ризику як для жінки, а і для плода. Серед вагітних жінок, хворих на діабет, частіше відзначаються звичайні ускладнення вагітності (інфекції, багатоводдя, пресклампсія порушення в плаценті). До ускладнень, які пов’язані з діабетом, належать:
розвиток або прогресування діабетичних ангівопатій, інсулінозалежності у жінок;
довільні аборти, мертвонароджуваність. Внутрішньоутробна смерть, вроджені види розвитку і маркросомія плода;
підвищений рівень перинатальної та захворювання новонароджених.
Для зменшення частоти ускладнень, що розвиваються у матері і плода, для цієї категорії хворих вже з перших тижнів вагітної необхідна максимальна компенсація цукрового діабету при відсутності гіпоглікемічних реакцій. З цією метою хворі на цукровий діабет при діагностиці вагітності повинні бути госпіталізовані для стабілізації діабеті і повного обстеження. При цьому слід належним чином оцінити функцію, нирок (величину клуб очкової фільтрації, креатині ну у крові, добову протеїнурію тощо), стан очного дна, серцево-судинної системи. Після обстеження необхідно вирішити питання про можливість збереження вагітності. Пропонується класифікація P.White, яка характеризує численну (Р,%) ймовірність народження життєздатної дитини залежно від тривалості і судинних уражень при діабеті у матері.
Клас А.Порушення толерантності до глюкози при відсутності інших ускладнень: р=100.
Клас Б. Тривалість діабету до 10 років, захворювання виникло у віці понад 20 років судинних уражень немає: р=67.
Клас Г. Тривалість діабету понад 20 років, виникнення хвороби у віці до 10 років, наявність ретинопатії: р=32.
Клас Д. Кальцефікація судин таза: р=13.
Клас Е. Діабетична нефропатія: р=3.
Прямими протипоказами до збереження вагітності є прогресуюча нефропатія з артеріального гіпертонією, ретинопатія (особливо проліферативна) лабільний ІЗЦД, наявність діабету у чоловіка хворої, поєднання діабету з резус-сенсибілізацією, а також повторні мертвонароджуваність або фетопатії.
Якщо жінка наполягає на збереженні вагітності, слід добитися компенсації цукрового діабету.
Жінкам з ІНЗЦД здебільшого призначають лікування дієтою, а при стійкому підвищенні базальної глікемії вище 6,0 ммоль/л. можна рекомендувати призначення інсуліну. При ІЗЦД під час першого триместру вагітності спост6рігається зменшення потреби в інсуліні, можливі гіпоглікемічні стани, кето ацидоз, токсикози вагітності. Зменшення потреби в інсуліні зумовлюється посиленим засвоєнням плодом глюкози, що надходить через плаценту, і зниженням апетиту у вагітних на фоні токсикозу. У цьому періоді особливо слід контролювати рівень цукру в крові і сечі з метою запобігання гіпоглікемії і креацидозу. У другому та третьому триместрах потреба в інсуліні зростає в результаті контрінсулінової дії плацентарних гормонів. Тому для компенсації діабету іноді необхідним є триразове введення простого інсуліну з пролонгованим у двох ін’єкціях.
До 34 тижня вагітності хворі повинні відвідувати жіночу консультацію для антенатального спостереження один раз на два тижні. Хоча б двічі протягом вагітності необхідно проводити УЗД плода, щоб виявити на ранніх етапах вагітності затримку росту та вроджені вади розвитку плода, визначити розмір, виявити багатоводдя, підтвердити макросомію та виявити багатоводна 36-37 тижнях вагітності (СЕНТ-Вінсенська декларація, 1989).
Планова госпіталізація жінок здійснюється, на 32-34 тижнях вагітності, а при показаннях – у будь-який строк. Особливу увагу слід звертати на раптове зменшення потреби в інсуліні в різні строки вагітності. Оскільки це свідчить про погіршення функції плаценти і є загрозливий для життя плода.
Оптимальним строком для пологів при нормальному перебігу вагітності і компенсованому діабеті є період, близький до нормальних пологів, - 38 тижнів. Згідно з акушерськими показаннями визначають тактику ведення пологів, проте, все частіше застосовують оперативне родорозрішення.
Поряд з родильним залом повинен бути обладнаний кабінет інтенсивної терапії новонароджених . Допомога новонароджених складається з:
регулярного визначення рівня глюкози в крові для виявлення гіпоглікемії з метою запобігання необхідне раннє годування);
спостереження за рівнем сироваткою кальцію, білірубіну, гематокриту при необхідності – діагностика та лікування ідіоматичного респіраторного дистрес-синдрому новонароджених.
Рекомендується годування груддю. Після пологів потрібно бути готовим до різкого зниження потреби матері в інсуліні.
Надання допомоги вагітним слід здійснювати у спеціалізованих централізованих установах обласного рівня системи охорони здоров’я.
2.По самим песимістичним даним ризик цукрового діабету 1 типу складає:
У однояйцевих близнюків – 30-50%, якщо в одного з них діагностовано діабет.
У брата або сестри – 8%, якщо хворий один із братів або сестер.
У сина або дочки хворої матері – до 3%;
У сина або дочки хворого батька – до 7%;
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021