/  
 ДОКУМЕНТІВ 
20298
    КАТЕГОРІЙ 
30
Про проект  Рекламодавцям  Зворотній зв`язок  Контакт 

З предмету інфекційні захворювання Андреас Везалій– засновник сучасної анатомії, Детальна інформація

Тема: З предмету інфекційні захворювання Андреас Везалій– засновник сучасної анатомії
Тип документу: Реферат
Предмет: Медицина, БЖД
Автор: Олексій
Розмір: 0
Скачувань: 1049
Скачати "Реферат на тему З предмету інфекційні захворювання Андреас Везалій– засновник сучасної анатомії"
Сторінки 1   2  


ПОШУКОВА РОБОТА

З предмету інфекційні захворювання

Андреас Везалій –

засновник сучасної анатомії



ПЛАН

І. Медицина в західній Європі V-ХV ст.

ІІ. Виникнення університетів.

ІІІ. Епідемії середньовіччя.

ІV. Андреас Везалій – засновник сучасної анатомії.

Медицина в Західній Європі V-ХV ст.

Феодальний устрій встановився в різних країнах світу в різні історичні терміни. Цей процес переходу від рабовласництва до феодалізму протікав в специфічних для кожної країни формах. Наприклад, в Китаї це сталося в ІІІ-ІІ ст. до н.е., в Індії – в перші століття нашої ери, в країнах Західної Європи – в V-VІ ст. Феодальний устрів в західній Європі пройшов в 3 стадії.

Перша стадія феодалізму (з V по Х ст.) – раннє середньовіччя – перехід від античного світу до середньовіччя в Західній Європі був пов’язаний спочатку з глибоким економічним і культурним занепадом.

В другій стадії феодалізму в Західній Європі (з ХІ по ХV ст.) – відбувається ріст виробничих сил; будувалися міста – центри ремесла і торгівлі. Ремісники в містах об’єднувалися в цехи. Зміцнювалися торгівельно-грошові відносини. Розвивалася і росла торгівля в середині країни і між країнами.

Духовна культура середньовіччя знаходилася під гнітом церковної ідеології. Карл Маркс і Фрідріх Енгельс стверджували: “Світобачення середніх віків було теологічним.. церква була вищою за все і санкцією існуючого феодального устрою”.

Августин Блаженний в ІV ст. виставив характерне в цьому відношенні положення: “Авторитет Священного писання вище всіх можливостей людського розуму”. В епоху середньовіччя науки вважали служницею церкви, і їй не можна виходити за межі, які встановлені вірою.

В Х-ХІІІ ст. домінуючою формою філософії в Західній Європі стала схоластика. Схоластика виходила із положення, що всі можливі знання вже дані або в священному писанні, або в творах церковних отців.

Виникнення університетів

Центрами середньовічної медицини були університети. Прототипами західноєвропейських університетів були школи, які існували в арабських халіфатах і школах в Салерно (Італія).

В ХІ-ХІІ ст. Салерно було справжнім центром Європи. В ХІІ-ХІІІ ст. з’явилися університети в Парижі (1110 р.), Болоньї (1158 р.); Оксфорді (1167 р.); Подці (1222 р.).в ХІV ст – в Празі; Каркові (1364 р.). Число учнів в університетах не перевищувало кількох десятків на всіх факультетах. Установи ы навчальні плани середньовічних університетів контролювалися католицькою церквою. Світські лікарі перед тим, як вступити на медичну службу, приймали присягу таку як священики.

В університетах допускалося вивчення деяких античних письменників. В області медицини таким офіційно признаним античним автором був преш за все Гален. У Галена середньовічною медициною. Були взяті його висновки, але зовсім відкинутий його метод дослідження – вкриття.

З творів Гіппократа були прийняті ті, в яких з найменшою силою одержали відображення його матеріалістичного бачення в медицині.

На той час розвивалася і фармація, яка була зв’язана з алхімією.

Для середніх віків характерні складні лікарські прописі. Число частин в одному рецепті сягало кількох десятків. Особливе місце серед ліків займали протиотрути: так званий теріак, який складався більше як з 70 складових частин (основна складова частина – зміїне м’ясо), а також мітрідат (опал). Теріак вважався також засобом проти всіх внутрішніх захворювань. Ці засоби були дуже дорогими.

Вскриття трупів проводилося вже VІ ст. н.е., але вони мало сприяли розвитку медицини.

В 1231р. імператор Фрідріх ІІ дозволив вскриття людського тіла один раз в 5 років, але в 1300 р. папа Римський установив суворе покарання всякому, хто насмілиться розчленувати людський труп.

Час від час деяким університетам дозволялося вскриття трупів.

Зазвичай це робив цирульник. Під час вскриття професор-теоретик читав по латині анатомічні твори Галена. Переважно вскриття обмежувалося черевною і грудною порожнинами.

В 1316 р. Мендіно де Луччі написав книгу по анатомії. Сам Мондіно мав можливість вскрити тільки два трупа. Основні свої анатомічні пізнання Мондіно черпав із творів Галена.

Сторінки 1   2  
Коментарі до даного документу
Додати коментар