Програмування: Функції, процедури та підпрограми, Детальна інформація
Програмування: Функції, процедури та підпрограми
Реферат з інформатики
Програмування: Функції, процедури та підпрограми.
1.Функція та її виклики
Розглянемо задачу: обчислити мінімальну з відстаней між точками площини A(x1; y1), B(x2; y2) і C(1;2). Алгоритм розв'язання цієї задачі очевидний:
1) обчислити відстані d1=AB, d2=AC, d3=BC;
2) обчислити m= min{d1, d2, d3}.
Відстань між точками з довільними координатами (x; y), (x'; y') виражається формулою
,і для обчислення відстаней нам необхідно тричі написати "Паскалівський" варіант цієї формули з різними наборами координат: x1, y1, x2, y2, потім x1, y1, 1, 2, потім x2, y2, 1, 2. Ці вирази досить громіздкі й задають по суті ті самі обчислення, тільки з різними наборами значень. Все це можна записати інакше.
Мова Паскаль дозволяє описати повторювані обчислення один раз, дати цьому опису ім'я і далі не описувати самі обчислення, а тільки позначати їх цим ім'ям.
Отже, у мові Паскаль є описи обчислень і є їх позначення. Опис обчислень, як правило, є параметризованим. Конкретні значення, з якими треба зробити обчислення, вказуються в позначенні обчислень разом із ім'ям цього опису й називаються аргументами. Опис обчислень деякого значення називається функцією, а їх позначення – викликом
функції.
У даному випадку параметрами будуть чотири координати двох точок. Назвемо їх a1, b1, a2, b2. Опис обчислень задається у вигляді функції, якій ми дамо ім'я dd:
function dd(a1, b1, a2, b2: real):real;
begin
dd:=sqrt( sqr(a1-a2)+sqr(b1-b2) )
end;
Цей опис є означенням імені dd, тому поміщається серед інших означень програми. Позначення цієї функції, тобто виклики її з конкретними аргументами записуються в тілі програми:
program minimdis(input, output);
var x1, y1, x2, y2, d1, d2, d3, m : real;
function dd(a1, b1, a2, b2: real):real;
begin
dd:=sqrt( sqr(a1-a2)+sqr(b1-b2) )
end;
begin
writeln('введіть координати двох точок:');
readln(x1, y1, x2, y2);
d1:=dd(x1, y1, x2, y2);
d2:=dd(x1, y1, 1, 2);
Програмування: Функції, процедури та підпрограми.
1.Функція та її виклики
Розглянемо задачу: обчислити мінімальну з відстаней між точками площини A(x1; y1), B(x2; y2) і C(1;2). Алгоритм розв'язання цієї задачі очевидний:
1) обчислити відстані d1=AB, d2=AC, d3=BC;
2) обчислити m= min{d1, d2, d3}.
Відстань між точками з довільними координатами (x; y), (x'; y') виражається формулою
,і для обчислення відстаней нам необхідно тричі написати "Паскалівський" варіант цієї формули з різними наборами координат: x1, y1, x2, y2, потім x1, y1, 1, 2, потім x2, y2, 1, 2. Ці вирази досить громіздкі й задають по суті ті самі обчислення, тільки з різними наборами значень. Все це можна записати інакше.
Мова Паскаль дозволяє описати повторювані обчислення один раз, дати цьому опису ім'я і далі не описувати самі обчислення, а тільки позначати їх цим ім'ям.
Отже, у мові Паскаль є описи обчислень і є їх позначення. Опис обчислень, як правило, є параметризованим. Конкретні значення, з якими треба зробити обчислення, вказуються в позначенні обчислень разом із ім'ям цього опису й називаються аргументами. Опис обчислень деякого значення називається функцією, а їх позначення – викликом
функції.
У даному випадку параметрами будуть чотири координати двох точок. Назвемо їх a1, b1, a2, b2. Опис обчислень задається у вигляді функції, якій ми дамо ім'я dd:
function dd(a1, b1, a2, b2: real):real;
begin
dd:=sqrt( sqr(a1-a2)+sqr(b1-b2) )
end;
Цей опис є означенням імені dd, тому поміщається серед інших означень програми. Позначення цієї функції, тобто виклики її з конкретними аргументами записуються в тілі програми:
program minimdis(input, output);
var x1, y1, x2, y2, d1, d2, d3, m : real;
function dd(a1, b1, a2, b2: real):real;
begin
dd:=sqrt( sqr(a1-a2)+sqr(b1-b2) )
end;
begin
writeln('введіть координати двох точок:');
readln(x1, y1, x2, y2);
d1:=dd(x1, y1, x2, y2);
d2:=dd(x1, y1, 1, 2);
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021