/   Реферати  
 ДОКУМЕНТІВ 
20298
    КАТЕГОРІЙ 
30
Бібліотека   Портфель   Замовлення  
Mobile  Mac  Linux  Windows  Партнерам і рекламодавцям  Зона зареєстрованих користувачів  Результати пошуку  Форум  Новини  Новини  Події  Куплю/продам  Кlubніка  МегаДОСТУП  Новини сайту  Про проект  Зворотній зв`язок  Рекламодавцям  Контакт 

Кримінальна відповідальність за хуліганство, Детальна інформація

Тема: Кримінальна відповідальність за хуліганство
Тип документу: Курсова
Предмет: Правознавство
Автор: фелікс
Розмір: 0
Скачувань: 1698
Скачати "Курсова на тему Кримінальна відповідальність за хуліганство"
Сторінки 1   2   3   4   5   6  
"Кримінальна відповідальність за хуліганство"

Зміст

Вступ

§ 1. Поняття та кваліфікуючі ознаки хуліганства

1.1. об’єкт хуліганства

1.2. об’єктивна сторона хуліганства

1.3. суб’єкт та суб’єктивна сторона хуліганства

§ 2. Відмежування хуліганства від суміжних злочинів (судова практика у справах про хуліганство)

Висновки

Література

вступ

Подальший розвиток демократизації суспільства, зміцнення правової основи держави і суспільного життя, передбачає всеохоплюючу охорону політичних, майнових, та інших особистих прав і свобод людини. Така охорона повинна здійснюватися на основі законності та правопорядку.

Конституція України закріплює основні права, свободи і обов’язки громадян, встановлює ефективну систему гарантій їх здійснення. Норми Основного Закону, забезпечують недоторканість особи, її житла, таємницю особистого життя, її листування, телефонних розмов і т. п. В ст. 3 Конституції України сказано, що людина , її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Будь-яке порушення прав і свобод громадян України є недопустиме, в разі порушення прав і свобод людини, громадянин має право звертатися до суду для захисту своїх прав.

Кожний громадянин повинен дотримуватися закону, виконувати свої обов’язки як перед суспільством так і перед державою, поважати права і законні інтереси інших людей. Найбільш тяжкі порушення закону є злочинами - суспільно небезпечними діяннями, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України.

Серед злочинів особливе місце займають посягання, направлені проти особистості, тобто життя, здоров’я, свободи і гідності людини. Кримінально-правова охорона цих невід’ємних прав людини від злочинних посягань регулюється в спеціальній главі Особливої частини КК України - в главі III “Злочини проти життя, здоров’я, свободи і гідності особи”.

В даній роботі, проаналізовано тільки один вид злочинів спрямованих проти особи, це злочини проти волі особи, об’єктом яких є особиста свобода людини. А також аналіз, їх основних видів: незаконне позбавлення волі, захоплення заложників та незаконне поміщення в психіатричну лікарню. Основною метою роботи є дослідження всіх питань повязаних із злочинами проти волі особи, їх види та кримінально-правова характеристика

Розділ 1. Поняття та ознаки хуліганства

Хуліганство порушує спокійні умови роботи, побуту і відпочинку людей, у більшості випадків пов'язане із заподіянням шкоди особі, пошкодженням майна. На ґрунті хуліганства нерідко вчиняються більш тяжкі злочини. Це обумовлює високий ступінь суспільної небезпечності хуліганства

Частина 1 ст. 296 КК України дає визначення хуліганству, як грубому порушенню громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.

1.1. Об'єктом хуліганства є громадський порядок у тій його частині, яка забезпечує спокійні умови суспільне корисної діяльності, побуту та відпочинку людей (громадський спокій), об'єктом особливо злісного хуліганства є також здоров'я людини, яке зазнає шкоди чи ставиться в небезпеку заподіяння шкоди в усіх випадках використання хуліганом зброї, ножів або інших предметів, спеціально пристосованих для нанесення тілесних ушкоджень.

Об'єктом хуліганства є громадський порядок, що включає комплекс суспільних відносин, які забезпечують спокійні умови життя людей у різних сферах суспільне корисної діяльності, моральність, нормальний відпочинок і дотримання правил поведінки в суспільному житті й у побуті. Це основний безпосередній об'єкт хуліганства. Як додаткові об'єкти часто виступають особистість, здоров'я, навколишнє середовище, власність

1.2. З об'єктивної сторони хуліганство являє собою суспільне небезпечну дію, що грубо порушує громадський порядок Діями, що грубо порушують громадський порядок, новий закон визнає тільки ті, що відрізняються особливою зухвалістю або винятковим цинізмом. Особлива зухвалість — це нахабне поводження, буйство, бешкетування, поєднане з насильством, які спричинили тілесні ушкодження, чи знущанням над потерпілим, знищення або пошкодження майна, тривале, що довгий час не припиняється, порушення спокою громадян, зрив масового заходу, тимчасове порушення нормальної діяльності установи, підприємства, організації або громадського транспорту тощо. Винятковий цинізм — це демонстративна зневага нормами моральності, наприклад, груба непристойність, демонстративне оголення, знущання над хворими, немічними тощо.

На відміну від кримінальне караного дрібне хуліганство, що тягне адміністративну відповідальність (ст. 173 КАП), не пов'язане з грубим порушенням громадського порядку і виявляється у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому присікуванні до громадян тощо.

Так зване просте хуліганство може виявлятися в нанесенні побоїв, легких тілесних ушкоджень без розладу здоров'я, пошкодженні або знищенні майна, вчиненні бешкету, тривалому публічному співанні непристойних пісень, спричиненні тривалого неспокою телефонними дзвінками з вживанням брутальних слів тощо.

Публічність і громадське (публічне) місце не є обов'язковими ознаками хуліганства. Наприклад, хуліганство може дістати вияв у веденні по радіо передач, що грубо порушують громадський порядок, створюють перешкоди радіомовленню, службовим радіозв'язкам. Водночас обстановка вчинення хуліганства, що характеризується наявністю або відсутністю людей, подіями, які відбуваються в місці вчинення злочину, та їх соціальною значущістю, мають враховуватись при визначенні ступеня суспільної небезпечності конкретного хуліганського прояву. Критерієм оцінки при цьому може бути сила стримуючих особу факторів, ігноруючи які, вона вчиняє хуліганство того чи іншого виду (наприклад, урочисті збори, лекція у вузівській аудиторії, демонстрація кінофільму в переповненій залі).

1.3. Суб'єктивна сторона хуліганства характеризується умисною формою вини і мотивом явної неповаги до суспільства. При вчиненні цього злочину, в якому дії характеризуються грубим порушенням громадського порядку і явною неповагою до суспільства, особа усвідомлює такий характер своїх дій і бажає їх вчинення, тобто діє з прямим умислом. При вчиненні злісного, особливо злісного хуліганства винний також усвідомлює наявність кваліфікуючих або особливо кваліфікуючих ознак. Умисел стосовно заподіяння або можливості заподіяння шкоди здоров'ю потерпілого як одному з об'єктів особливо злісного хуліганства може бути як прямим, так і непрямим.

Мотивом хуліганства є усвідомлене прагнення виявити явну неповагу до суспільства шляхом вчинення дій, що грубо порушують громадський порядок. Цей мотив характеризується ницими спонуканнями у вигляді прагнення протиставити себе суспільству, виявити грубу силу, п'яну хвацькість, пустощі тощо. У процесі вчинення злочину, який почався з мотивів особистого характеру (помста, ревнощі тощо), останні можуть перейти в мотив явної неповаги до суспільства. Тим самим діяння можуть перетворитись із посягання на особу в злочин проти громадського порядку — хуліганство. Відсутність у вчиненому мотиву явної неповаги до суспільства свідчить і про відсутність хуліганства, хоча б дії винного тією чи іншою мірою порушували громадський порядок.

Хуліганство визнається закінченим з моменту вчинення дії, що грубо порушує громадський порядок. Форми хуліганських дій можуть бути найрізноманітнішими: нахабне, зухвале, цинічне порушення громадського спокою, нормального функціонування підприємств, організацій, масових заходів, роботи транспорту. Це можуть бути і будь-яка наруга, знущання над людьми, їх побиття, осквернення громадських та інших місць роботи, відпочинку або побуту людей.

Суб'єктом хуліганства є особа, яка досягла 14 річного віку.

Частина 2 ст. 296 передбачає відповідальність за хуліганство, вчинене групою осіб, причому попередня змова учасників не є обов'язковою для кваліфікації. Хуліганство, вчинене групою осіб, слід відрізняти від масових заворушень (ст. 294) і від групового порушення громадського порядку (ст. 293). При масових заворушеннях дії завжди вчиняються натовпом, причому ці дії супроводжуються погромами, підпалами, руйнуваннями, нерідко збройним опором представникам влади. При груповому хуліганстві ці ознаки відсутні, а винні грубо порушують громадський порядок винятково з мотивів явної неповаги до суспільства. Групове порушення громадського порядку (ст. 293), поєднане із вчиненням дій, що грубо порушують громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, становитиме сукупність злочинів (статті 293 і 296).

Сторінки 1   2   3   4   5   6  
Коментарі до даного документу
Додати коментар