Імунна система, Детальна інформація
Імунна система
Міністерство охорони здоров’я України
Шепетівське медичне училище
Реферат
на тему:
Студентки ІІ - А курсу
Відділення
„Сестринська справа”
Предмет "Анатомія"
Викладач: Жабіцька
Олена Вікторівна
Шепетівка – 2005 р.
ПЛАН
TOC \o "1-3" \h \z \u
HYPERLINK \l "_Toc92223879" Запалення та імунний захист PAGEREF _Toc92223879 \h 3
HYPERLINK \l "_Toc92223880" Антигени PAGEREF _Toc92223880 \h 4
HYPERLINK \l "_Toc92223881" Антитіла PAGEREF _Toc92223881 \h 6
HYPERLINK \l "_Toc92223882" Розлади імунної системи PAGEREF _Toc92223882 \h 8
HYPERLINK \l "_Toc92223883" Список використаної літератури PAGEREF _Toc92223883 \h 11
Запалення та імунний захист
Найвагомішим проявом гомеостазу є захист від проникнення у внутрішнє середовище організму інфекційних мікроорганізмів та продуктів їх життєдіяльності, який забезпечує імунна система. Імунна система людини складається з:
центральної (червоний кістковий мозок і тимус);
периферійної (лімфатичні вузли, селезінка, мигдалини, апендикс).
Неспецифічний захист направлений супроти антигенів та ушкоджувальних агентів взагалі, а специфічний (імунний) захист направлений на боротьбу з конкретними збудниками.
Вторгнення в організм інфекційного мікроорганізму викликає місцеве запалення. Це прояв неспецифічної імунної відповіді. В ураженій ділянці організму збільшується кровонаповнення, підвищується температура. Ушкоджені тканини виділяють простогландини і гістаміни, внаслідок чого з’являється набряк та біль. У місце пошкодження надходять нейтрофіли та інші види лейкоцитів, які знищують інфекційні мікроорганізми та продукти їх життєдіяльності. Якщо місце запалення оточене мембраною, то виникає абсцес, тобто скупчення гною, який складається з загиблих клітин, знешкоджених мікробів і загиблих нейтрофілів. Така місцева реакція на хвороботворний агент може виявитися недостатньою. При поширенні інфекції загальна відповідь організму проявляється гарячкою, збільшенням кількості лейкоцитів у крові, набряканням лімфатичних вузлів тощо.
Швидка неспецифічна відповідь організму може виявитися недостатньою для подолання інфекції. Якщо інфекція стійка або поширюється, то активізується специфічний імунний захист – імунітет.
Імунітет – це захист організму від усього, що несе у собі ознаки чужорідної генетичної інформації, спосіб збереження генетичної сталості клітин.
Антигени
Таку чужорідну інформацію несуть бактерії, віруси, найпростіші, гельмінти, продукти їх життєдіяльності, а також білки і клітини багатоклітинних організмів, включаючи видозмінені клітини самого організму. Ці речовини в імунології називають антигенами.
Антигени – це речовини, які сприймаються організмом як чужорідні і, при введені в організм, здатні викликати імунну відповідь.
Шепетівське медичне училище
Реферат
на тему:
Студентки ІІ - А курсу
Відділення
„Сестринська справа”
Предмет "Анатомія"
Викладач: Жабіцька
Олена Вікторівна
Шепетівка – 2005 р.
ПЛАН
TOC \o "1-3" \h \z \u
HYPERLINK \l "_Toc92223879" Запалення та імунний захист PAGEREF _Toc92223879 \h 3
HYPERLINK \l "_Toc92223880" Антигени PAGEREF _Toc92223880 \h 4
HYPERLINK \l "_Toc92223881" Антитіла PAGEREF _Toc92223881 \h 6
HYPERLINK \l "_Toc92223882" Розлади імунної системи PAGEREF _Toc92223882 \h 8
HYPERLINK \l "_Toc92223883" Список використаної літератури PAGEREF _Toc92223883 \h 11
Запалення та імунний захист
Найвагомішим проявом гомеостазу є захист від проникнення у внутрішнє середовище організму інфекційних мікроорганізмів та продуктів їх життєдіяльності, який забезпечує імунна система. Імунна система людини складається з:
центральної (червоний кістковий мозок і тимус);
периферійної (лімфатичні вузли, селезінка, мигдалини, апендикс).
Неспецифічний захист направлений супроти антигенів та ушкоджувальних агентів взагалі, а специфічний (імунний) захист направлений на боротьбу з конкретними збудниками.
Вторгнення в організм інфекційного мікроорганізму викликає місцеве запалення. Це прояв неспецифічної імунної відповіді. В ураженій ділянці організму збільшується кровонаповнення, підвищується температура. Ушкоджені тканини виділяють простогландини і гістаміни, внаслідок чого з’являється набряк та біль. У місце пошкодження надходять нейтрофіли та інші види лейкоцитів, які знищують інфекційні мікроорганізми та продукти їх життєдіяльності. Якщо місце запалення оточене мембраною, то виникає абсцес, тобто скупчення гною, який складається з загиблих клітин, знешкоджених мікробів і загиблих нейтрофілів. Така місцева реакція на хвороботворний агент може виявитися недостатньою. При поширенні інфекції загальна відповідь організму проявляється гарячкою, збільшенням кількості лейкоцитів у крові, набряканням лімфатичних вузлів тощо.
Швидка неспецифічна відповідь організму може виявитися недостатньою для подолання інфекції. Якщо інфекція стійка або поширюється, то активізується специфічний імунний захист – імунітет.
Імунітет – це захист організму від усього, що несе у собі ознаки чужорідної генетичної інформації, спосіб збереження генетичної сталості клітин.
Антигени
Таку чужорідну інформацію несуть бактерії, віруси, найпростіші, гельмінти, продукти їх життєдіяльності, а також білки і клітини багатоклітинних організмів, включаючи видозмінені клітини самого організму. Ці речовини в імунології називають антигенами.
Антигени – це речовини, які сприймаються організмом як чужорідні і, при введені в організм, здатні викликати імунну відповідь.
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021