/  
 ДОКУМЕНТІВ 
20298
    КАТЕГОРІЙ 
30
Про проект  Рекламодавцям  Зворотній зв`язок  Контакт 

Філософія техногенного суспільства, Детальна інформація

Тема: Філософія техногенного суспільства
Тип документу: Реферат
Предмет: Біологія
Автор: фелікс
Розмір: 0
Скачувань: 613
Скачати "Реферат на тему Філософія техногенного суспільства"
Сторінки 1   2  
План :

Вступ

Природа-технологія-культура

Функціонування біотехнологій

Епоха ноосфери.

Біотехнологія, як складова життя.

Відміність біотехнологій та хім. технологій.

Біотехнологія , як спосіб інженерії

Гуманістичні напрямки розвитку

3.1 Непередбачуваність процесів розвитку та використання біотехнологій

Небезпечність біотехнологій.

Висновок.

Використана література.

Вступ

Хоча в сутності технології втілюється єдність природного і культурного, відношення технології з природою і культурою є суперечливим. Технологія в своєму функціонуванні породжує "світ технології", відчужується від природи і людини. Результатом є руйнування єдності, цілісності природних систем, деградація природи . Вплив технології на культуру теж може бути деструктивним, руйнуючим .

Виникає парадоксальна ситуація: практичне освоєння людиною природи, раціоналізації технології обертається конфліктом як у відношенні технологія-природа, так і - технологія-культура.

1. Природа-технологія-культура

З одного боку, людський розум в формі науки дозволяє опанувати якісно вищі форми руху матерії, технологічно й втілювати. З другого, - ці нові технолога стають у певному відношенні ще більш руйнівними для природи і культури.

Пошуки адекватного людині і культурі технолога людської діяльності привели до новітньої біотехнології, до надії суспільства на те, що суперечність "природа-технологія-культура" може бути знята в процесі включення в існуючу систему технології біотехнології, перетворення її в базисну. Біотехнологія може бути технологічною основою не тільки системи технолога людської діяльності, але і основою, моделлю нового, порівнюючи з минулими етапами, відношення технології і культури.

Використання пізнаних біологічних законів для створення технічних і технологічних систем, включення біотехнології в існуючу систему технології обумовлює не лише подальшу експансію людини в природу, а нову якість самої природи. Масове перетворення живого, що відбувається в практиці біотехно-логічного виробництва і дослідження, створює нову частину природи - "штучне-живе", біологічні системи, що є результатом людської конструкторської діяльності. Причому, ці штучні біологічні системи є не просто результатом поглиблення людського знання природи і нових шляхів їх практичного втілення. Слід підкреслити, що явище "штучного живого" являє собою результат втілення, своєрідний підсумок руху всієї людської культури, поза якою такі досягнення науки були б неможливі. Так, адекватне ставлення до штучного біологічного в межах наукового співтовариства можливе, якщо існує певний соціокультурний фон, включаючи відповідні світоглядні орієнтири, моральні, філософські оцінки. Поруч з ним, необхідною умовою об'єктивної оцінки "штучного живого" є достатній рівень біологічної культури суспільства.

1.1 Функціонування біотехнологій

Виходячи зі сказаного, уявляється можливим підкреслити 2 принципових положення, що пов'язані з розвитком і функціонуванням біотехнології. По-перше, біотехнологічний спосіб людської діяльності обумовлює формування певного пласта біологічного світу, який в абсолютному значенні вже не є природою. Природа стає штучною. Це, у свою чергу, веде до зміни не тільки змісту, а й способів взаємодії технології і культури. Тому, друга обставина, яку треба відмітити, полягає в тому, що штучна природа обумовлює існування світу нової культури - техно-логізованої культури.

Виникає проблема відношення природи і культури в умовах розвитку біотехнології як способу суб'єктивного впливу на світ. Одним з варіантів філософсько-світоглядного осмислення цієї проблеми є біосферно-неосферна концепція В.І.Вернадського. Оцінюючи її культурний сенс, П.О.Флоренський писав Вернадському: "... промышленность будущего, а может быть, ближайшего будущего станет биопромышленностью, ...за электротехникой... идет биотехника... Мое убеждение, что ваш биосферический лозунг должен повести к эмпирическим поискам каких-то биоформ и биоотношений в недрах самой материи" [З]. Розмірковуючи в цьому напрямку, П.О.Флоренський припускав існування біосфер: "особой части вещества, вовлеченной в круговорот культуры или, точнее, круговорот духа". В такій формі П.О.Флоренський висловив думку про єдність нової якості технології і розвитку людського духа, культури. "Біосферичний лозунг" - світоглядний орієнтир на розуміння диференційованої, багаторівневої системи життя як єдиної, цілісної, що дозволяє не тільки виявити фундаментальні "біовідношення", а й здійснити сходження до єдності біотехніки і людської культури, як одного з породжень біосфери - ноосфери.

2. Епоха ноосфери.

Н.М.Моісеєв вважає за можливе існування "епохи ноосфери" -епохи в історії людства, коли воно зуміє не тільки усвідомити необхідність переходу біосфери в новий стан, а й почне реалізовувати відповідно планетарну стратегію такого переходу. Дослідник вважає, що вчення В.І.Вернадського про ноосферу повинно поступово перетворитися в теорію розвитку ноосфери і переходу природи і суспільства в якісно новий стан, в певну синтетичну дисципліну, що поєднує природознавство, знання про суспільство і людину, математику, філософію, мистецтво. Тобто, теорія розвитку ноосфер” стане синтетичною наукою про людину:

"...ей предстоит сказать человеку, что он должен делать для того, чтобы остаться Человеком и приумножить в себе все человеческое, сохранить Разум как самое замечательное порождение природы". В теоретичному і практичному плані цей процес пов'язаний з введенням такого нового поняття, як коеволюція - сумісний гармонічний розвиток природи і суспільства. Від нього з необхідністю відбувається перехід до принципу екологічного імперативу, що визначає ту межу, переходити за яку людство не має права, бо це означає його загибель. Причому екологічний імператив вимагає нового мислення, переорієнтації більшості цінностей людини і з необхідністю веде до якогось морального імперативу, "морали епохи ноосферы" [4].

2.1 Біотехнологія, як складова життя.

Особливості біотехнології дозволяють їй бути основою такого способу людської діяльності, який може не діяти деструктивно на природу, людину, культуру. Можливості впливу біотехнології на життя людини дозволяють зробити висновок, що біотехнологія с частиною високої, тобто гуманної технології людської діяльності. Разом з тим, біотехнологія не тільки частина цієї технологи, а й спосіб формування нового середовища людської життєдіяльності, штучної природи. Ця штучна природа, як світ людської життєдіяльності, створюється, по-перше, в процесі якісної зміни традиційної технології під впливом біотехнології. Біологічні системи використовуються як засоби виробництва, продукти виробництва е результатом функціонування природних біологічних систем. По-друге, нове штучне природне середовище стає можливим в результаті формування на основі біотехнології екологічно чистого способу виробництва, що втілює нові принципи взаємодії суспільства і природи: біотехнологія є моделлю природної технології виробничих процесів, процесів людської життєдіяльності. По-третє, в процесі біологічного проектування і конструювання відбувається цілеспрямоване створення штучного живого. Науково-технологічні можливості біотехнології можуть бути втілені в нових напрямах біологічної еволюції, що спрямовується суб'єктом. Але біотехнологія не тільки створює нове зовнішнє середовище людської життєдіяльності. Вона може зберегти і покращити "внутрішній природний світ" людини, природне в ній.

Біотехнологія, таким чином, є спосіб суб'єктивного впливу на діяльність, спосіб практичного перетворення середовища, людської життєдіяльності, зміни самої людини.

2.2 Відміність біотехнологій та хім. технологій.

Сторінки 1   2  
Коментарі до даного документу
Додати коментар