УКРАЇНСЬКЕ ВЕСІЛЛЯ
Світлиця прибрана рушниками, вишиванками.
На стіні мисник з посудом.
Стіл покритий скатертиною, на столі барвінок, шишки, гільце, коровай, гаптовані паперові квіти.
Ведучий: Шановні гості, друзі, діти, проходьте в нашу світлицю. Всім, чим багаті, вітаємо вас!
Ведуча: Любі гості! За столи сідайте, уважно до всього прислухайтесь. Що побачите, почуєте – на вус усе мотайте.
Ведучий: Сьогодні у нас весілля. То просимо не сумувати, а разом з нами веселитися і співати.
Ведуча: А якщо прийдеться, то й потанцювати (пританцьовує).
Всі сідають за стіл. По одну сторону гості молодої, по другу – молодого, а посередині гості. Ведучий і ведуча сідають за окремий стіл.
Звучить пісня: Зеленеє жито, зеленеє.
Хорошії гості у мене.
Зеленеє жито за селом,
Хорошії гості за столом.
Зеленеє жито, зеленеє.
Хорошії гості у мене.
Зеленеє жито на лану,
Хорошії гості до ладу.
Зеленеє жито, зеленеє.
Хорошії гості у мене.
Зеленеє жито ще й овес.
За столом зібрався рід наш увесь!
Ведучий: Як гарно, що зібралися ми в цій світлиці: і юнаки-парубки, дівчата й молодиці.
Ведуча: То ж поведемо сьогодні мову про народне українське весілля.
Ще в дитинстві, коли мама заплітала кіски донечці, вона приказувала:
Коси до п’ят,
Дівка до гряд.
Косам – стрічечки,
Дівці – женишки.
Підростала доня. Підростали коси. Мила мама донеччині коси: світлі – ромашкою, щоб сонечком світилися і медом пахли; темні – шавлією і м’ятою, щоб пахли загадково і звабно; любистком – щоб хлопців чарувати.
Виростали дівчата. Кожна дівчина наречена повинна мати придане, яке вона готувала разом з матір’ю. Батько допомагав грошима. Придане: скриня та худоба. В скриню входили такі речі, як одяг, скатерті, рушники, постіль. По приданому судили, чи роботяща молода, чи багата. Посли жениха – старости, з ним чи без нього, укладали попередньо угоду про шлюб з батьками нареченої. Старости були спритні, моторні і поважні люди.
|
Скачати "Курсова на тему Українське весіля"
