Використання системи дидактичних ігор та вправ для сенсорного виховання дітей старшої групи, Детальна інформація

ВИКОРИСТАННЯ СИСТЕМИ ДИДАКТИЧНИХ ІГОР І ВПРАВ ДЛЯ СЕНСОРНОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ СТАРШОЇ ГРУПИ

План

Поняття сенсорний розвиток і сенсорне виховання.

Система сенсорного виховання Марії Монтессорі.

Зміст і методика сенсорного виховання.

Дидактичні ігри сенсорного виховання, їх зміст в старшій групі.

Використання дидактичних ігор з розвитку сенсорних здібностей в сімейному вихованні.





1. Поняття сенсорний розвиток і сенсорне виховання.

Сенсорний розвиток дитини – це розвиток її відчуттів і сприймань, формування уявлень про зовнішні властивості предметів: її форму, колір, розмір, положення у просторі тощо. Він становить фундамент її розумового розветку. Чуттєве пізнання має виключне важливе значення у дошкільному дитинстві, яке є найбільш сприятливим періодом формування і вдосконалення діяльності органів чуття, нагромадження уявлень про оточуючий світ.

Сенсорне виховання-це система педагогічних впливів, спрямованих на формування способів чуттєвого пізнання і вдосконалення відчуттів і спиймань.

Головні завдання сенсорного виховання:

формування у дітей системи перцептивних дій;

системи сенсорних еталонів;

уміння самостійно їх застосовувати у власній діяльності.

Сенсорне виховання має важливе значення для всебічного розвитку дитини. О. Усова відзначала, що 9/10 всього розумового багажу дітей дошкільного віку складають результати діяльності органів чуття. Видатні педагоги

Ф. Фребель, М. Монтессорі, О. Декролі, К. Ушинський, Є. Тихеєва, С. Русова відзначали його як одну с основних сторін дошкільного виховання.



2 . Система сенсорного виховання Марії Монтессорі.



Система сенсорного виховання М. Монтессорі включала поняття “сенсорна культура дитини”. Вона розглядає сенсорний розвиток як важливу складову частину і основу формування особистості: без розвинутих органів чуття не може бути інтелекту і вихованої людини. Чуттєве сприймання є основою розумового і морального життя. Метод М.Монтессорі не просто вказує дитині на якості предметів і явищ навколишнього світу, а дає можливість самостійно набувати знання і відкривати свій внутрішній світ, що значно важливіше, ніж повідомлення з боку дорослих.

У процесі виховання важливо організувати педагогічне “підготовче середовище”, дитина могла виявити можливості власного розвитку через самостійну діяльність. Одним із головних чинників цього середовища виступає дидиктичний матеріал для розвитку фізичних і психічних функцій дитини.Матеріал, розроблений М.Монтессорі, побудований так, щоб розвивати окремі сфери відчуттів, вчити слухати тишу і звуки, розрізняти кольори, форму, вагу та інше.

Цей різноманітний , точно зроблений матеріал фіксує дитячу увагу на певній ізольованій властивості предмета, наприклад:

для об*єму – це циліндри , куби і призми;

для довжини – палиці, поділені на дециметри;

для кольорів – шматочки шоку;

для шумів – циліндричні коробочки із різним вмістом тощо.

Він не лише розвиває органи чуття дитини, а й спонукає до розумової дії, вчить розрізняти, впорядковувати враження з навколишнього світу, крім того дає дитині можливість повторити вправи, посильні для її віку. Вправи з дидактичним матеріалом сприяють також розвитку самовиховання, бо містять у собі контроль можливих помилок: вправляючись, дитина швидко починає помічати свої помилки і, бажаючи їх виправити, досягає правильного вирішення поставленого завдання, а у подальшому вчиться їх попереджати.

Цінність згаданої системи виховання полягає у тому, що дидактичний матеріал у ній – не самоціль, а засіб.