/  
 ДОКУМЕНТІВ 
20298
    КАТЕГОРІЙ 
30
Про проект  Рекламодавцям  Зворотній зв`язок  Контакт 

Педагогічна акмеологія: здобутки і проблеми, Детальна інформація

Тема: Педагогічна акмеологія: здобутки і проблеми
Тип документу: Реферат
Предмет: Педагогіка
Автор: фелікс
Розмір: 0
Скачувань: 784
Скачати "Реферат на тему Педагогічна акмеологія: здобутки і проблеми"
Сторінки 1   2   3   4   5  
ПЕДАГОГIЧНА АКМЕОЛОГІЯ: ЗДОБУТКИ I ПРОБЛЕМИ

У процесі становлення і розвитку української державностi перед суспiльством, постають новi актуальнi проблеми, розв'язання яких є гарантом функцiонування усіх суспiльних iнститутiв. Сьогоднi iснує нагальна потреба по-новому осмислити стан i завдання професiйної пiдготовки спецiалiстiв у всiх галузях економiки та соцiальної сфери, адже освiта, квалiфiкацiя i майстернiсть зайнятих у процесi соцiального виробництва людей прямо впливають на темпи формування матерiальних та духовних цiнностей суспiльства. Тому в сучасних умовах надзвичайно актуальною є проблема професiоналiзму. Адже в країнi значна кiлькiсть людей працює у полiтицi, економiцi, сферi, управлiння, науцi, у багатьох iнших галузях, i їх праця є малоефективною. “Накопичуючись, такий непрофесiоналiзм веде до надзвичайних втрат у будiвництвi державностi, економiцi, зовнiшнiй i внутрiшнiй полiтицi, промисловостi i сiльському господарствi, в управлiннi, у сферi виховання та освiти, в багатьох iнших сферах життєдiяльностi. Непрофесiоналiзм сприяє зростанню напруженостi у мiжнацiональних вiдносинах, веде до пiдвищення числа мiжособистiсних конфлiктiв, психологiчного дискомфорту у самопочуттi людей” (4, 73 -74).

Сьогодні, коли перед суспiльством постала необхiднiсть приведення до нових умов його розвитку усiєї системи народної освiти, зняття тих суперечностей, що склалися мiж наявним рiвнем функцiонування, освіти і завданнями, якi їй необхiдно вирiшувати, особливого значення набуває проблема професiоналiзму педагогiчної дiяльностi. Народна мудрiсть недаремно каже: “Що посiєш, те й пожнеш”. Щоб отримати хорошого спецiалiста у певнiй галузi, слiд пам'ятати, що лише вчитель чи викладач - справжнiй професiонал своєї справи - здатний забезпечити свого вихованця потрiбними у майбутнiй професiйнiй дiяльностi знаннями. Це пiдтверджується досвiдом ряду розвинутих країн свiту, у яких у другiй половинi нашого столiття бути здiйсненi широкомасштабнi проекти всебiчної модернiзацiї шкiльного та вузiвського навчання (передбачилось у першу чергу вдосконалення навчальних програм). Проте цi заходи не дали очiкуваного ефекту що змусило спецiалiстiв i суспiльство в цiлому визнати, що значнi змiни в галузi освiти можливi лише за умови пiдвищення професiоналiзму як шкiльних вчителiв, так i викладачiв вузiв (5, 110). “Ключ до розумiння ролi вчителя, яка змiнюється, i нових вимог до пiдготовки вчителiв один - це концепцiя професiоналiзм” (8,42). Саме тому одним iз основних шляхiв реформування освiти, визначених Державною нацiональною програмою “Освiта” (“Україна” XXI столiття”), є пiдготовка нової генерацiї педагогiчних кадрiв, безперервна освiта педагогiчних працiвникiв, пiдвищення їх професiоналiзму, освiтнього i загальнокультурного рiвня.(I).

В останнi роки зросте число наукових розробок, пов’язаних iз вивченням дiяльності педагога як фахiвця, iз дослiдженням професiоналiзму педагогiчної дiяльностi. Парадигма цих проблем створює предмет педагогiчної акмеологiї, що вивчає професiйне становлення педагога, досягнення ним вершин у фаховiй дiяльностi, шляхи i способи вдосконалення як професiонала. Педагогiчна акмеологiя - галузь науки акмеологiї (вiд грецьк. akme - вершина), яка виникла порiвняно недавно на межi природничих, суспiльних та гуманiтарних дисциплiн i вивчає “... феноменологiю, закономiрностi i механiзми розвитку людини на ступенi її зрiлостi i особливо при досягненнi нею найбiльш високого рiвня у цьому розвитку” (4, 73), а також, у бiльш вузькому розумiннi - процєсоволодіння людини професiєю.

Педагогiчна акмеологiя як науковий напрямок спирається на психолого-педагогiчну концепцiю, орiєнтовану на вивчення людини як об'єкта комплексних дослiджень, а саме як iндивiда, особистостi, суб'єкта дiяльностi та iндивiдуальностi (Б.Г.Ананьєв, В.С.Мерлiн, Б.А.Климов, Дк.Левiнджер та iн.). У свiтлi цiєї концепцiї людина розглядається як динамiчна система, що постiйно розвивається, змiнюється, отримує новi особистiснi й iндивiдуально- психологiчнi якостi, якi забезпечують широкi можливостi соцiальної i професiйної адаптацiї. Системоутворюючим фактором у комплексному дослiдженнi людини як суб'єкта працi, спiлкування та пiзнання у генезисi та розвитку е вихiд на iндивiдуальнiсть, яка визначається як “синтез властивостей замкненої системи, що саморегулюється” (Б.Г. Ананьєв) або як унiкальне явище, що має власний свiт, самосвiдомiсть i саморегуляцiю поведiнки. Важливе методологiчне значення у процесi становлення педагогiчної акмеологiї мають також теорiя про системно-структурний пiдхiд (П.К. Днохiн, М.А. Данилов, В.М. Малiнiн, В.П. Беспалько), теорiя (функцiонування педагогiчних систем (Н.В. Кузьмiна), теорiя психологiчної структури дiяльностi педагога (Н.В.Кузьмiна).

На сьогоднi у галузi педагогiчної акмеологiї досягнуто певних здобуткiв. Намiчено основнi пiдходи та тенденцiї у вивченнi сутi i особливостей професiоналiзму в цiлому (Б.Г. Ананьєв, А.А. Бодальов, В.А. Бодров, В.С. Мерлiн, К.М. Гуревич, Є.М. Iванова, Є.А. Климов, В.Д. Шадрiков) та професiоналiзму педагогiчної дiяльностi зокрема (I.Д. Багаєва, А.О. Деркач, Н.В. Кузміна, А.О. Реан, В.В. Панчук та інші). Базуються на принципах операцiйного i системно-структурного вивчення явищ, порiвняльного, кiлькiсного, якiсного та критерiального аналiзу дiяльностi. Хоча iснують рiзнi варiанти трактування професiйного розвитку (диференцiйно-дiагностичний (Ф.Парсонс, Г. Мюнстерберг, Т. Боген), психодинамiчний (У.Мозер, Е.Бордiн, Е.Роу), типолологiчний (Д.Холланд) напрямки, напрямок теорiї рiшень (Х.Томе, Г.Рис, Д.Тідеман, О’Хара), теорiя структурно-дiахронiчного розвитку особистостi (Дж.Левiнджер), теорiя дiяльностi, орiєнтованої на процеє (М.Чiксентмихайя), усе ж таки слiд констатувати вiдносну єднiсть у визначеннi сутi професiоналiзму як якiсної характеристики суб’єкта дiяльностi, що визначається мiрою володiння цим суб'єктом сучасним змiстом i сучасними засобами розв'язання професiйних завдань. Професiоналiзм - явище складне, що потребує багатокритерiального комплексного вивчення i разом з тим пiддається вимiрюванню, що дозволяє йому служити одночасно i предметом, i об'єктом акмеологiчних дослiджень. Пiд базовим критерiєм професiоналiзму розумiють кiнцевий результат фахової дiяльностi, певне соцiальне замовлення.

Чiтко визначено змiст i сутнiсть основних понять “професіоналізм педагогiчної дiяльностi”, “базовий критерiй професiоналiзму педагогiчної дiяльностi” (I.Д. Багаєва, Г.1. Кримська, Н.В. Кузьмiна, А.О. Реан та ін.).

Професiоналiзм педагогiчної дiяльностi - це мистецтво педагога формувати у наявного складу учнiв (студентiв) готовнiсть до продуктивного розв’язання завдань у подальшiй системi засобами свого предмета (спецiальностi) за час, вiдведений на навчально-виховний процес (7, 14). Таким чином, базовий критерiй професiоналiзму педагогiчної дiяльностi - це здатнiсть учнiв (студентiв) творчо використовувати отриманi знання, вмiння i навички для розв'язання-фахових i особистiсних завдань.

Доведено, що суть професiоналiзму педагогiчної діяльності у тому, що, з одного боку, це iнтегральна якiсть, властивiсть особистостi, i, як будь-яка iнша якiсть, вона формується з дiяльностi; з iншого боку - це процес i результат дiяльностi (6,58). Експериментальне пiдтверджено, що професiоналiзм педагогiчної дiяльностi характеризується особистiсною i дiяльнiсною сутнiстю. Особистiсну суть професiоналiзму складають знання, необхiднi для виконання професiйної дiяльностi, специфiчне ставлення педагога до об'єкта, процесу, умов фахової дiяльностi i необхiднiсть самовдосконалення як професiонала. Дiяльнiсну (процесуальну) суть професiоналiзму складає комплекс умiнь: гностичних, самовдосконалення, спiлкування, вмiння перебудовувати дiяльнiсть свою і учнiв, реконструювати навчально-виховну iнформацiю з метою отримання очiкуваного результату своєї працi (3, 15-Iб):

Розроблено i науково обгрунтовано модель професіоналiзму педагогiчної дiяльностi як динамiчної системи, iнварiантної щодо всiх педагогiчних систем (3,15-16). Ця модель включає такi структурнi елементи (див. мал. I):

- професiоналiзм знань (ПЗ) - основа, базис професiоналiзму в цілому;

- професiоналiзм педагогiчного спiлкування (ПС) - готовнiсть i й умiння використовувати систему знань на практицi;

професiоналiзм самовдосконалення (ПСВ), що забезпечує динамiчнiсть, розвиток цiлiсної системи “професiоналiзм педагогiчної дiяльностi” шляхом справедливого самооцiнювання i оперативного усунення виявлених у процесi педагогiчного спiлкування особистiсних недолiкiв i прогалин у необхiдних для вчителя знаннях.

Малюнок 1. Модель професiоналiзму педагогiчної дiяльностi.

Слiд зазначити, що подальшi експериментальнi дослiдження (9) показали, що для забезпечення успiшного функцiонування системи “професiоналiзм педагогiчної дiяльностi” необхiдно чiтко визначити компоненти, якi входять до вищезазначених складових цiєї системи. Зокрема, якщо розглядати професiоналiзм знань як мiру оволодiння педагога цiлою системою фахових знань (спецiальних знань з предмета (СЗ), педагогiчних (ПЗ), методичних (МЗ), психологiчних (ПСЗ), загальних (33) та рефлексивних (РЗ) (див мал 2), то несформованiсть хоча б одного

Малюнок 2 МОДЕЛЬ ФАХОВИХ ЗНАНЬ ПЕДАГОГА

з блоків цих знань призводить як до несформованостi професiоналiзму знань, так i професiоналiзму педагогiчної дiяльностi в цiлому.

Це ж стосується i професiоналiзму педагогiчного спiлкування, пiд яким розумiють мiру оволодiння педагога специфiчними групами умiнь, необхiдних для органiзацiї спiлкування на заняттi, формами педагогiчного впливу на учнiв (студентiв), нормами педагогiчної етики (див, мал. З). Для структури педагогiчного спiлкування також

Малюнок 3. Модель педагогічного спiлкування педагога.

характерна взаємна інтерференція компонентів цієї моделі:

4 Проаналізовано особливості фахової діяльності педагогів у різних педагогічних системах (А.В. Барабанщиков, Г.К. Воєводська, З.Ф. Єсарова, Г.І. Кримська, Г.А. Лобич, В.В. Панчук, Л.Я. Радушкевич, О.В. Салкова, Г.Б. Скок, Дж.Глоссер та iн.). Дослiджено взаємозв'язки мiж процесом становлення

L

N

a

a

тi (Б.З.Вульфов), професiйної культури (Т.В. Iванова), якi, втiм, потребують окремого дослiдження.

5 Визначено та нуково обгрунтовано основнi психолого-педагогiчнi фактори, що впливають на динамiку професiоналiзму педагога (9;10). Пiд цими факторами розумiють основнi внутрiшнi i зовнiшнi причини, що обумовлюють рух iндивiдуальностi педагога до вершин професiоналiзму i пiддаються корекцiї або компенсацiї, на рiвнi педагогiчних систем. На основi експериментального дослiдження iндивiдуальних систем фахової дiяльностi викладачiв рiзного рiвня професiоналiзму та теоритичного системного рівневого аналізу отриманих даних було видiлено 16 факторiв, якi за змiстом i рiвнями впливу вiдносяться до трьох груп:

I. Об'єктивнi фактори, пов'язанi з умовами органiзацiї фахового середовища, на якi педагог як префесiонал не має безпосереднього впливу. До цiєї групи вiдносяться:

- фактор мети вивчення того чи iншого предмета, його відповідності соцiальному замовленню суспiльства, на даному етапi;

- фактор iнформацiйно-методичного забезпечення;

Сторінки 1   2   3   4   5  
Коментарі до даного документу
Додати коментар