/   Реферати  
 ДОКУМЕНТІВ 
20298
    КАТЕГОРІЙ 
30
Бібліотека   Портфель   Замовлення  
Mobile  Mac  Linux  Windows  Партнерам і рекламодавцям  Зона зареєстрованих користувачів  Результати пошуку  Форум  Новини  Новини  Події  Куплю/продам  Кlubніка  МегаДОСТУП  Новини сайту  Про проект  Зворотній зв`язок  Рекламодавцям  Контакт 

Захист прав підприємців як субєктів оподаткування, Детальна інформація

Тема: Захист прав підприємців як субєктів оподаткування
Тип документу: Реферат
Предмет: Правознавство
Автор: фелікс
Розмір: 0
Скачувань: 908
Скачати "Реферат на тему Захист прав підприємців як субєктів оподаткування"
Сторінки 1   2   3   4   5   6   7   8   9  
Вступ

На даний момент система податкового законодавства знаходиться в стадії формування. Змінюються концепція і принципи оподатковування (до речі, не завжди нововведення приводять до позитивного результату) і, як наслідок – занадто часті зміни в законодавчих і нормативних актах, що часто приводить до нестикування норм законодавства. У деяких випадках унаслідок такої непогодженості платник податків, виконуючи положення одного законодавчого акту, мимоволі порушує положення іншого.

Невідповідність чи відсутність у деяких випадках чітких формулювань у законодавчих і нормативних актах спричиняє своє розуміння податкового законодавства працівниками податкових органів. Найчастіше, роз'яснення працівників податкової служби публікують у виді листів і консультацій по спірному питанню податкового законодавства, але вони не завжди є правильними і вичерпними.

На основі указів Президента України «Про деякі заходи по дерегулюванню підприємницької діяльності» від 23.07.1998 р. № 817/98 і «Про проведення єдиної державної регуляторної політики в сфері підприємництва» від 22.01.2000 нормативні акти, а також директивні листи контролюючих органів, що регламентують порядок проведення перевірок суб'єктів підприємницької діяльності, обов'язково повинні бути погоджені з Державним комітетом України з питань розвитку підприємництва. Однак на практиці з боку податкових органів норми цих указів нерідко ігноруються.

І якщо на такому високому рівні є подібні «особливі» думки податківців, то що можна казати про податкові органи на місцях.

У більшості випадків підприємці і податківці знаходяться по різні сторони барикади, і останні часто почувають себе господарями становища, покриваючись тим що стараються не заради власного блага, а заради поповнення бюджету, підозрюючи кожного платника податків у «ухильництві».

Недосконалість податкового і судового законодавства сприяє сваволі чиновників, а підприємець повинен захищатися, спираючись на те ж саме недосконале законодавство.

Саме тому в роботі використана тема захисту підприємців від незаконних дій зі сторони податківців, щоб озброїти керівників підприємств, їх помічників, бухгалтерів, економістів необхідними знаннями з податкового законодавства та з правових питань. Я вважаю цю тему дуже актуальною на даний момент. Саме в наш час відбувається становлення правового поля для підприємницької діяльності, тому так важливо саме зараз чітко усвідомлювати і орієнтуватись у всіх деталях правового захисту підприємницької діяльності. В наш переломний час, коли держава ще намагається чинити тиск на підприємців, збільшуючи податковий тягар для підприємців, коли державні чиновники ще не до кінця усвідомили, що минають часи тоталітарного управління економікою, особливо відчувається нестача грамотних юристів, які змогли б захистити підприємців.

Проблема забезпечення захисту прав і законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності нині набула особливої значимості у зв’язку з тим, що у ст. 42 Конституції України вперше закріплено право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. На конституційному рівні закріплено зобов’язання держави щодо захисту конкуренції в підприємницькій діяльності і неприпустимість підприємницької діяльності, спрямованої на монополізацію і недобросовісну конкуренцію.

Як свідчить практика, підприємці нерідко безпорадні перед незаконними діями державних органів, особливо органів державної податкової служби і податкової поліції, митних, антимонопольних та інших контролюючих органів, а також органів місцевого самоврядування.

Невміння або небажання суб’єктів підприємницької діяльності захищати свої порушені права, їх пасивність негативно впливають на їх інтереси, а також на сферу підприємництва, сприяють недобросовісності і численним порушенням державних органів.

Однаково важливе значення має як реальне здійснення підприємцями своїх прав та виконання обов’язків, так і забезпечення здійснення наданих законодавством можливостей щодо припинення порушень прав, їх відновлення, компенсації збитків, заподіяних їх порушенням.

Необхідним для підприємців є також правильний вибір оптимального засобу захисту порушеного права в певній ситуації, що може реально вплинути на забезпечення стабільності та надійності їх становища.

Для підприємців нерідко проблемою є правильний вибір та ефективне використання та застосування передбачених законодавством засобів захисту – тих правових засобів, з допомогою яких можна запобігти, припинити, усунути порушення прав, вони відновлюються, а також компенсуються збитки, заподіяні їх порушенням. Щоб змусити або спонукати правопорушника припинити дії, які порушують право підприємця, або запобігти таким діям, необхідно знати положення законодавства, що регулюють різні засоби захисту, і вміти їх застосовувати.

Таким чином, результати діяльності підприємців багато в чому залежать від їх знання законодавства і вміння захистити свої права, забезпечити відновлення порушених прав і їх судовий захист, уміння застосовувати всю сукупність засобів та заходів їх захисту.

Актуальність захисту прав підприємців зумовлена і тим, що хоч в Україні в цілому створено достатню нормативну базу підприємництва, проте вона не забезпечує повною мірою поєднання свободи підприємництва і конкуренції з належним захистом прав підприємців, а також інтересів суспільства і держави. Слабкість і недосконалість правового захисту підприємництва, неврегульованість багатьох його аспектів, неузгодженість нормативних актів негативно впливають на ефективність підприємництва в Україні. Це також сприяє порушенням у сфері підприємництва, зокрема незаконному заняттю підприємницькою діяльністю, зростанню економічної злочинності. Такі негативні явища, як зловживання монопольним становищем на ринку, ухилення від сплати податків, криміналізація підприємницької діяльності здебільшого пояснюється недосконалістю правового режиму підприємництва.

Деякі з діючих охоронних правових засобів підприємницької діяльності в Україні, в тому числі засоби захисту і відповідальності, недосконалі як у їх визначенні, так і у зазначенні підстав їх застосування та процедури реалізації, що в цілому знижує дієвість забезпечення підприємництва.

Часто права підприємців порушуються через незаконне втручання в їхню діяльність державних органів. Трапляються випадки порушення особистих немайнових прав підприємців. Це і зумовлює необхідність аналізу законодавства про охорону прав підприємців, у тому числі для визначення шляхів його вдосконалення.





Розділ І

Серед правоохоронних засобів у сфері підприємництва важливу роль відіграють засоби захисту прав підприємців при порушенні їх державними органами.

Право на підприємницьку діяльність включає можливість захисту від неправомірних дій як інших підприємців, так і збоку держави в особі її органів, у тому числі право на оскарження їхньої поведінки, що обмежує це право.

Захист підприємців від втручання в їх діяльність державних органів має конституційну основу. Відповідно до ст. 55 Конституції України «кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб». «Кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконним рішенням, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень» (ст. 56 Конституції України).

Одним з важливих і поширених засобів захисту прав суб’єктів підприємницької діяльності є визнання судом або арбітражним судом виданого державним або іншим органом незаконного акта недійсним (повнісю або в частині).

Як свідчить практика, в актах державних та інших органів досить часто містяться положення, що тягнуть за собою порушення порядку створення, ліквідації та реорганізації підприємств, надання або вилучення земельних ділянок, порушення, пов’язані з передачею майна, зміною форми власності тощо. Арбітражна практика фіксує помітне зростання кількості справ про визнання недійсними актів ненормативного характеру, прийнятих міністерствами, відомствами і комітетами, обласними та районними радами.

У частині 4 ст. 15 Закону України «Про підприємництво» вказано, що у разі видання державним чи іншим органом акта, який не відповідає його компетенції або вимогам законодавства, підприємець має право звернутися до суду або арбітражного суду із заявою про визнання такого акта недійсним. Засобом захисту прав підприємців є не сама можливість звернутися до суду (арбітражного суду) з такою заявою, а результат її задоволення, тобто визнання недійсним незаконного акта. Тому доцільно було б передбачити в Законі України «Про підприємництво» визначення недійсним акта державного або іншого органу, що порушує права підприємців, як засобу захисту їх прав.

У науковій адміністративній літературі акт державного управління звичайно визначається як дія, спрямована на встановлення або заміну правил поведінки, на виникнення, зміну або припинення правовідносин у сфері управління, як одностороннє владне волевиявлення, одностороннє веління. Щоб арбітражний суд визнав недійсними акти державного або іншого органу, вони мають бути неправомірними, порушувати права і законні інтереси підприємців та ненормативними (адресованими конкретним особам або групам осіб, тобто індивідуальними).

Як випливає із закону, підставою застосування цього засобу захисту є видання державним або іншим органом акта, що не відповідає його компетенції або вимогам законодавства. Оскільки це дві самостійні підстави, то може бути визнаний недійсним той акт, який відповідає вимогам законодавства, але прийнятий з перевищенням компетенції відповідного органу, так і, навпаки, прийнятий у межах його компетенції, але такий, що суперечить законодавству.

Перевищення компетенції державного органу означає видання ним акта поза його компетенцією. Порушення актом державного органу законодавства – це суперечливість законодавству прийнятого акта за його змістом, формою, порядком і строкам прийняття.

Сторінки 1   2   3   4   5   6   7   8   9  
Коментарі до даного документу
Додати коментар