Кафедра філософії
Курсова робота
на тему
Проблема життя та смерті в духовному досвіді людства
Виконав:
2002
ПЛАН
TOC \o "1-3" ВВЕДЕННЯ PAGEREF _Toc534964566 \h 3
ПРОБЛЕМА ЖИТТЯ В ІСТОРИЧНОМУ АСПЕКТІ PAGEREF _Toc534964567 \h 4
У ЧОМУ СЕНС ЖИТТЯ? PAGEREF _Toc534964568 \h 5
ПРОБЛЕМА СМЕРТІ PAGEREF _Toc534964569 \h 5
ПРОБЛЕМА БЕЗСМЕРТЯ PAGEREF _Toc534964570 \h 5
ВІДНОШЕННЯ ДО СМЕРТІ, ПРОБЛЕМИ ЖИТТЯ, СМЕРТІ І БЕЗСМЕРТЯ в релігіях СВІТУ PAGEREF _Toc534964571 \h 5
ВИСНОВОК PAGEREF _Toc534964572 \h 5
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ PAGEREF _Toc534964573 \h 5
ВВЕДЕННЯ
Життя і смерть - вічні теми духовної культури людства. Про неї міркували пророки й основоположники релігій, філософи і моралісти, діячі мистецтва і літератури, педагоги і медики. Навряд чи знайдеться доросла людина, що рано чи пізно не задумалася б про зміст свого існування, смерть і досягнення безсмертя. Ці думки приходять у голову дітям і зовсім юним людям. Про це говорять вірші і проза, драми і трагедії, листи і щоденники. Тільки раннє дитинство чи старечий маразм рятують людину від необхідності рішення цих проблем.
За невеликими виключеннями у всі часи і всі народи висловлювалися про життя досить негативно. Життя - страждання (Будда, Шопегауер і ін.). Життя - сон (Платон, Паскаль). Життя - безодня зла (Древній Єгипет). "Життя - боротьба і мандрівка по чужині" (Марко Аврелій). "Життя - це повість дурня, яку розповів ідіот, повна шуму і люті, але позбавлена змісту" (Шекспір). "Усе людське життя глибоко занурене в неправду" (Ніцше) і т.п.
Смерть і потенційне безсмертя - найдужча принада для філософського розуму, тому що всі наші життєві справи повинні, так чи інакше, порівнюватися з вічним. Людина приречена на міркування про життя і смерть, і в цьому її відмінність від тварини, що смертна, але не знає про це. Смерть - розплата за ускладнення біологічної системи. Одноклітинні практично безсмертні й амеба в цьому змісті щаслива істота.
Століттями людство намагається, хоча б теоретично, спростувати цю тезу, довести, а потім і втілити в життя реальне безсмертя. Однак ідеалом такого безсмертя є не існування амеби і не ангельське життя в кращому світі. З цього погляду людина повинна жити вічно, знаходячись у постійному розквіті сил. Людина не може примиритися з тим, що саме їй доведеться піти з цього чудового світу, де кипить життя. Бути вічним глядачем цієї грандіозної картини Всесвіту, не випробувати "насичення днями" як біблійні пророки - чи може бути щось більш привабливим?
Але, міркуючи про це, починаєш розуміти, що смерть - мабуть, єдине, перед чим усі рівні: бідні і багаті, брудні і чисті, улюблені і нелюбимі. Хоча й у давнину, і в наші дні постійно робилися і робляться спроби переконати світ, що є люди, що побували "там" і повернулися назад, але здоровий розум відмовляється цьому вірити.
Замічено, що мудрість людини часто виражається у спокійному відношенні до життя і смерті. Як сказав Махатма Ганді: "Ми не знаємо, що краще - жити чи вмерти. Тому нам не варто ні надмірно захоплюватися життям, ні тріпотіти при думці про смерть. Ми повинні однаково відноситися до них обох. Це ідеальний варіант.
ПРОБЛЕМА ЖИТТЯ В ІСТОРИЧНОМУ АСПЕКТІ
Людина - насамперед, жива істота. Для того, щоб виявити специфіку людського життя серед інших організмів, потрібно визначити, що таке життя, у чому його сутність і якісна своєрідність.
Люди віддавна намагалися осягнути таємницю життя. Уже древні мислителі в явищах життя вбачали щось істотне, що відрізняє їх від явищ неживої природи. Так великий давньогрецький філософ Аристотель, розуміючи живу істоту як єдність матерії і форми, тіла і душі, головною ознакою життя вважав здатність до самостійного руху. Але в зв'язку з тим, що матерія сама по собі, на його думку, нездатна до руху, то життєвою силою, що рухає і направляє тіло в його розвитку, як він думав, є душа і форма.
У далекій стародавності людей уже цікавило питання не тільки про те, що таке життя, але і питання про його походження, про те як з'явилися рослини, тварини, людина. Це знайшло відображення в міфах різних народів. Давньогрецькі міфи оповідають, як Зевс наказав зробити людський рід з “кісток великої матері”. Під матір'ю малася на увазі мати-Земля, а під кістками її камені. За деякими іншими древніми сказаннями, людина була створена з глини, землі, дерева чи безформних живих істот. Те ж стверджував у системі своєї матеріалістичної філософії Демокрит. За його уявленнями, атоми, сплітаючись, утворюють різні речовини, а також рослини і тварин не безпричинно, а “на якій-небудь підставі й у силу необхідності.
З поширенням християнства в європейських країнах стало загальноприйнятим біблійне сказання про створення життя на землі богом. Біблійна міфологія відрізала шляхи всякому дослідженню дійсних причин виникнення світу, і середньовічним мислителям залишилося лише “з'ясовувати” яка тривалість життя Адама, “уточнювати” на якій мові він розмовляв з Євою і т.п. Правда, у деяких батьків церкви ми спостерігаємо примирення біблійних сказань із представленнями древніх мислителів. Так, наприклад, один з батьків християнської церкви, Блаженний Августин (354-430), стверджував, що всякий розвиток протікає природним шляхом завдяки тому, що бог вклав у матерію діючу силу. Цей процес, за його словами, можна побачити на прикладі росту дерева з насіння, у якому вже закладені майбутні гілки, листи, але створюються вони поступово, в результаті дії вкладеної богом потенційної сили. Виходячи з цього, Августин стверджував, що сказання Біблії про шість днів творення не можна розуміти буквально, а потрібно вірити, що саме з цієї пори почався перебіг часу.
Наука нового часу на основі строгого методу наукового дослідження прямих чи непрямих спостережень встановила, що явища життя знаходяться у строгій закономірності. Експерименти показали, що в складі живих організмів немає таких простих речовин, яких не було б у неорганічній природі, що багато з'єднань, що створюються в організмах у результаті переходу одних форм речовини в інші, можна створювати штучно, лабораторним шляхом.
З вчених 20 століття більшість вважає приблизно так. Колись на Землі склалися умови для хімічної еволюції, в результаті якої синтезувалися складні органічні молекули. А з них після незліченних проб і помилок сформувалися крихітні згустки органічної речовини, здатні здійснювати обмін речовин і розмноження... У цих гіпотез є єдиний серйозний недолік: немає ні єдиного факту, що підтверджує теоретичну можливість мимовільного зародження живих організмів на Землі з неорганічних речовин.
|
Скачати "Реферат на тему Проблеми життя та смерті в духовному досвіді людства"
