/   Реферати  
 ДОКУМЕНТІВ 
20298
    КАТЕГОРІЙ 
30
Бібліотека   Портфель   Замовлення  
Mobile  Mac  Linux  Windows  Партнерам і рекламодавцям  Зона зареєстрованих користувачів  Результати пошуку  Форум  Новини  Новини  Події  Куплю/продам  Кlubніка  МегаДОСТУП  Новини сайту  Про проект  Зворотній зв`язок  Рекламодавцям  Контакт 

Рецепція римського права у східній Європі, Детальна інформація

Тема: Рецепція римського права у східній Європі
Тип документу: Реферат
Предмет: Правознавство
Автор: Олексій
Розмір: 0
Скачувань: 764
Скачати "Реферат на тему Рецепція римського права у східній Європі"
Сторінки 1   2  


Реферат на тему:

РЕЦЕПЩЯ РИМСЬКОГО ПРАВА

У СХІДНІЙ ЄВРОПІ

Передумови рецепіції Римського права у Вiзантiйській iмперiї. Систематизация Юстинiана. Дигести та Iнституцiї: Загальна характеристика. Базилiки як друга спроба рецепцп Римського права. Рецепції Римського права у «пiслявiзантiйський» перiод

Звертаючись до питань значения и ролi Римського приватного права у Вiзантiї, насамперед необхiдно дати характеристику економiчних, полiтичних та духовних процесiв, що обумовили необхiднiсть звернення до надбань Римського приватного права.

Треба враховувати, зокрема, що складовими внутрiшньої полiтики iмператора Юстинiана I були: проведения адмiнiстративних реформ; здiйснення економiчних заходiв, спрямованих на збiльшення товарообiгу та пожвавлення виробництва; обмеження земельної власностi;

провадження єдностi вiри та вiросповiдання тощо. Це знайшло вiдображення у лiквiдацiї останнiх республiканських iнституцiй, посиленнi одноособової влади iмператора у авторитарнiй державi, що спиралась на величезний, централiзований апарат управлiння. Окремi законодавчi акти iмператора спрямовуються проти великих землевласникiв, вплив котрих iнодi переростае у полiтичну владу, що протирiчить iмператорським уявленням вiдносно призначення державної влади. Разом з тим, обмеження щодо великих землевласникiв супроводжуються заходами по заохоченню розвитку дрiбного землеволодшня (наприклад, шляхом встановлення податкових пiльг).

До цього слiд додати, що досить активно проводилась полiтика заохочення до освоения нових земель, а також до заселения земель, якi ранiше були освоєнi, але потiм залишеш. Ця полiтика, в свою чергу, тягла сощальну диференцiацiю та розклад сiльської громади у вiзантiйському селi.

Що стосуеться боротьби Юстиніана за єднiсть вiри та вiросповiдання, то однозначної оцiнки вона не отримала: деякi дослiдники вважають, що шклування про справи церковш вiн взагалi ставив понад усi iншi — оцiнюють його ортодоксальшсть у цьому питаннi вельми критично.

Втiм, тут головним для Юстиніана було те, що вiн розглядав релiгiю як пiдгрунтя соцiальної та єтнiчної єдностi, опору полiтичної влади, внаслiдок чого видав значну кiлькiсть. указiв (декретiв), спрямованих на регулювання вiдносин у цiй сферi.

У радянськiй романiстицi широкого поширення набула точка зору, згiдно з якою Юстинiан звернувся до кращих зразкiв Римського права та провiв його систематизащю з таких мотивiв: намагаючись врятувати рабовласницький спосiб виробництва шляхом створення сильного и жорсткого законодавства, здатного утримувати шдвалини рабовласницької iмперiї, утримувати в покорi рабiв, що часто повставали i розхитували ii; маючи на метi створення дисциплiнованого и слухняного чиновництва, наведення порядку у судах и надання усш iмперiї єдиної та стрункої правової основи; пристосування до умов Вiзантiї положень Римського права, як найбiльш досконалої системи права, яка грунтуеться на приватшй власностi. Крiм того, шдкреслювалось, що за допомогою систематизацiї Юстинiан мрiяв вiдтворити колишню єдину Римську iмперiю.

Бiльшiсть «не радянських» романiстiв звичайно нехтувала згадкою про намагання класу рабовласникiв зберегти iснуючий суспільний лад, обмежуючись такими мотивами, як необхiднiсть впорядкування iснуючих норм, узгодження положень нормативних актiв, прийнятих у рiзний час, забезпечення правової стабiльностi тощо.

Маючи таке розмаїття думок, спробуємо дати вiдповiдь на запитання: що ж дiйсно було чинниками систематизащйнах робiт пiд час правлiння Юстиніана i чому Юстинiан звернувся до Римського права як тезаурусу матерiалу цих робiт?

Вiдповiдь на цi питания слiд шукати, ощнюючи «надзавдання», яке ставив перед собою Юстиніан, починаючи сисетматизацінйі роботи: через єдине право як один з феномешв сусшльного життя, як єлемент культури прокласти шлях до вiдновлення Римської iмперiї.

Саме цим пояснюеться звернення до багатств Римського приватного права, принциповий пiдхiд до органiзацiї систематизацiйних робiт.

Щоб опшити результати систематизацiї Юстинiана, треба звернутися до iї перебiгу та змiсту нормативних актiв, створених у кiнцевому пiдсумку.

Першим за часом було отворено Кодекс, який являв собою звiд iмператорських конституцiй. Спочатку малось на метi лише впорядкувати конституцiї, якi накопичились за останнi сто рокiв, але потiм Юстиніан змiнив пiдхiд, визначивши завдання бiлып широко: не лише обробка законодавства за останш столiття, але и перегляд вже iснуючих кодифiкованих актiв (кодексiв).

В лютому 528 року Юстиніан видав єдикт, котрим оголосив склад комiсiї, а також визначив завдання останньої. Вона мала обробити матерiали, якi увiйшли до Кодексу Теодосiя, виключити з нього те, що застарiло, а також доповнити його законодавчими актами бiлып пiзнього перiоду.

Кодекс другого, виправленого, видання був опублiкований I8 листопада 534 року i набрав чинностi 29 грудня того ж року.

Кодекс мiстить близько 4600 конститущй, починаючи з Адрiана. Найбiльша кiлькiсть з них наложить Адрiану — I200, Северам — 880, Юстиніану — 400. Усi конституцiї, що увiйшли до його видання, набули сили, тi ж, якi з нього були вилучені, втратили чиннiсть.

Кодекс Юстиніана подiлено на I2 книг. Впадає в око значний обсяг матерiалу, який стосуеться питань приватного права. Йому вiдведено книги з 2 по 8 (сiм з дванадцяти, тобто бiлыпе половини загальної кiлькостi). 9 книга присвячена криминальному праву, 1012 — адмiнiстративному.

При вивченнi результатов систематизаци Юстинiана бiлыиої уваги, з точки зору, засвоення положень репепцiї Римського права у Вiзантiї вимагають Дигести та Iнституцiї. Це пояснюеться тим, що саме в них було збережено дух i засади Римського приватного права.

Концепщю створення Дигест було визначено у конституцiї Юстинiана вiд I5 грудня 530 року «Deo auctore».

Згiдно з нею усiм авторитетам в галузi права минулого мала надаватись однакова увага — нiхто не визнаеться кращим або гiршим у всiх питаннях, але деякi кращi у тому чи iншому. «I не судiть про те, що е кращим i бiльш справедливим за бiлыпiстю авторитетiв, бо думка одного и гiршого може переважити у якомусь питанш думки багатьох i бiльш високих...» Крiм того, у старих роботах можна було робити скорочення та замiну застарiлих термiнiв новими: «Якщо ви знайдете у старих законах або конституциях, вмiщених древнiми в iхнiх книгах, щось невiрно написано, ви повиннi виправити и навести порядок ; що ви виберете i вмiстите, те и буде вважатись правдивим i хорошим i начебто написаним з самого початку, i нiхто не повинен насмiлюватись на пiдставi порiвняння iз старими томами доводити хибшсть (вашого) писання...»

В грудні 533 року комiсiя доповiла про завершення роботи (тобто пройшло рiвно три роки з дня створення ii), а 30 грудня 533 року Дигести набрали чинностi.

Структурою Дигести у загальному виглядi нагадують Кодекс. Приблизно схожi вони и спiввiдношенням обсягу матерiалу з тiєю рiзницею, що питома вага приватного права тут ще бiльша. Чи не найбiльша вiдмiннiсть структури у тому, що Кодекс починався з церковного права, якого не було i не могло бути у Дигестах.

Ось як виглядае структура Дигест Юстинiана: книга 1 — загальні положения про право та державу, книги 246 присвячеш питанням приватного права, матерiал тут розмiщено за схемою преторського єдикту (порiвняльну таблицю див.: Перетерский И. С. Дигесты Юстиниана.— М.: I956.— С. 56), книги 47—48 — кримінальне право та процес, книга 49 — оскарження, фшансове, вiйськове право, книга 50 — мунщипальне право, заверпiальнi положения.

Книги не мають власних найменувань, в той час як титули, на якi подiляються книги, опорядженi заголовками, котрi у багатьох випадках вiдтворюють рубрики “постiйного едикту”, а також нерiдко спiвпадають з назвами вiдповiдних титулiв Кодексу Юстинiана. Титули, у свою чергу, подiляються на фрагменти, кожен з яких є витягом з одного iз творiв одного з правникiв. Якоїсь субординацц (за авторитетом, часом написания твору, його обсягом тощо) не прослiдковується, але великі фрагменти для зручності подiлено на параграфи. Специфiчною рисою викладу матерiалiв в Дигестах є те, що кожен фрагмент починаеться з вказiвки на те, хто е автором витягу i з якого твору.

Що стосуеться загальної характеристики змiсту Дигест, то тут варто звернути увагу на цiкаву деталь: з одного боку, вони охоплюють коло питань ширше, нiж тi, якi вiдносяться до приватного права. Але з iншого — вони «не перекривають» повнiстю вiдносини приватного права, залишаючи частину з них Кодексу Юстиніана.

Сторінки 1   2  
Коментарі до даного документу
Додати коментар