/   Реферати  
 ДОКУМЕНТІВ 
20298
    КАТЕГОРІЙ 
30
Бібліотека   Портфель   Замовлення  
Mobile  Mac  Linux  Windows  Партнерам і рекламодавцям  Зона зареєстрованих користувачів  Результати пошуку  Форум  Новини  Новини  Події  Куплю/продам  Кlubніка  МегаДОСТУП  Новини сайту  Про проект  Зворотній зв`язок  Рекламодавцям  Контакт 

ЕКОНОМІЧНЕ СТАНОВИЩЕ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ, Детальна інформація

Тема: ЕКОНОМІЧНЕ СТАНОВИЩЕ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ
Тип документу: Реферат
Предмет: Економіка
Автор: Олексій
Розмір: 0
Скачувань: 633
Скачати "Реферат на тему ЕКОНОМІЧНЕ СТАНОВИЩЕ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ"
Сторінки 1   2   3  
ЕКОНОМІЧНЕ СТАНОВИЩЕ УКРАЇНИ

В КОНТЕКСТІ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

 

Основними причинами глибокої економічної кризи в Україні є відсутність моделі трансформації економіки на ринкових засадах, яка б відповідала специфіці нашого суспільства, а також відсутність надійної системи економічної безпеки, яка б сприяла створенню самодостатньої, конкурентоспроможної, соціально спрямованої економіки та забезпечила б її захист від зовнішніх і внутрішніх деструктивних впливів.

Досі не визначено систему індикаторів економічної безпеки та їх порогові значення, вихід за межі яких веде до руйнівних процесів в економіці. Відповідно не запроваджено і моніторинг стану економіки на підставі зазначених індикаторів. Не здійснюється моделювання ситуацій та вироблення механізмів попередження негативних явищ в економіці.

Негативно впливає на забезпечення економічної безпеки відсутність чітко встановлених "правил гри", тобто відповідної законодавчої бази ринкових перетворень. Відсутність правової системи ринкового регулювання сприяла криміналізації економіки та її переходу в "тінь".

Як свідчить практика, застосування (за рекомендаціями міжнародних фінансових організацій) моделі "шокової терапії" без урахування особливостей України, зокрема використання традиційних для розвиненої ринкової економіки монетарних механізмів, не могло не призвести до руйнації вітчизняної промисловості, шаленого зростання цін та інфляції, катастрофічного зниження добробуту населення, руйнування прошарку людей з середнім достатком, криміналізації суспільства, гіперзростання "тіньової" економіки.

Спроби досягнення в Україні фінансової стабілізації та подавлення інфляції суто монетарними засобами призводять до формування особливого типу боргової економіки, коли всі заборгували всім, а всі разом заборгували міжнародним фінансовим організаціям та окремим країнам.

Негативні наслідки "шокової терапії" є не лише результатом несумісності монетарної теорії з реаліями вітчизняної економіки, але й невизначеності самої економічної політики в Україні. Звичайно, було б не зовсім правильно стверджувати, що в Україні жорстко дотримуються лише монетаристських підходів, на яких грунтується згадана модель, бо в цьому разі в економіці вже давно настав би повний колапс. Але оскільки частково зберігається державне регулювання, субсидії тощо, то спад виробництва останнім часом вдалося дещо стримати. Однак поки що відсутня така модель економічних реформ, яка б ураховувала національні особливості, наявний економічний потенціал, відповідала б національним інтересам України та її ролі у світовому розподілі праці й отримала широку підтримку в суспільстві.

Якщо взяти такий важливий індикатор економічної безпеки, як валовий внутрішній продукт (ВВП), що яскраво характеризує ефективність економічної системи, то він становив у 1996 р. 42,2 % від рівня 1990 р. Зниження ВВП почалося в Україні з 1990 р. Так, у 1991 р. порівняно з попереднім роком ВВП скоротився на 8,7 %, в 1992 р. – на 9,9 %, в 1993 р. – на 14,2 %, в 1994 р. – на 22,9 %, в 1995 р. – на 12,2 % і в минулому році – на 10 %. Такий катастрофічний спад не спостерігався навіть за часів великої депресії 1929-1933 рр. у США. Однак тут слід зазначити, що статистичні дані України поки що не передбачають коригування ВВП та інших макропоказників з урахуванням "тіньової" економіки, що призводить до їх викривлення і хибного уявлення про справжній стан в економіці.

Порівняно з країнами СНД, де в 1996 р. обсяги ВВП знизилися в середньому на 6 %, в Україні, окрім Таджикистану (який фактично перебуває в стані війни), відбувся найбільший спад цього показника. Також в Україні спостерігається один з найбільших темпів спаду обсягів виробництва промислової продукції і товарів народного споживання. Зазначена ситуація негативно позначається на забезпеченні економічної безпеки України та зміцненні її міжнародного становища.

Частка проміжного споживання у валовому випуску товарів і послуг становила в 1996 р. 58,8 %, і хоча й відбулося незначне скорочення цього показника на 0,3 % порівняно з 1995 р., однак доволі високий його рівень протягом 1990-1996 рр. свідчить про вкрай недосконалу структуру виробництва, зростання цін на паливно-енергетичні ресурси, матеріали тощо.

Спостерігається таке негативне явище, як зниження питомої ваги нагромадження основного капіталу і збільшення частки приросту оборотних коштів. Це свідчить про скорочення інвестиційних можливостей держави та скрутне становище на підприємствах.

Зношеність основних фондів у багатьох галузях досягла критичного рівня і не компенсується новими капітальними вкладеннями, що призводить до технологічного відставання. Коефіцієнт вибуття основних фондів є дуже незначним і становить близько 2 %, оскільки середній строк служби основних фондів є занадто великим і набагато перевищує цей показник у розвинених країнах.

Протягом останніх років на тлі значного спаду виробництва сталися негативні структурні зміни. Якщо в 1990 р. частка базових галузей (електроенергетика, чорна металургія, паливна промисловість) становила близько 20 % промислового виробництва, що відповідає показникам розвинених країн, то вже в 1996 р. цей показник збільшився до 46,7 %, зокрема для підприємств чорної металургії – 21,9 %, паливної промисловості – 12,1 %, електроенергетичної – 12,7 %. У загальному обсязі промислового виробництва в 1996 р. порівняно з 1990 р. збільшилися частки таких галузей, як електроенергетика – майже в 4 рази, паливна промисловість — у 3 рази та чорна металургія – у 2 рази. Водночас частка машинобудування зменшилася у 2 рази, а легкої промисловості – у 5 разів. Співвідношення між видобувними та переробними галузями становило відповідно 16 % і 69 %. Тобто відбувається руйнування тих галузей, заради розвитку яких великою мірою і повинні працювати електроенергетика, паливна промисловість, чорна металургія. Таким чином, в Україні зростає частка виробництва проміжної продукції.

Зростання питомої ваги найбільш енергомістких галузей, що виробляють проміжну продукцію, та істотне зменшення частки галузей, що виробляють кінцеву продукцію, свідчить про відсутність системного підходу до здійснення структурної перебудови економіки і створює значну загрозу економічній безпеці України. Усунення цих диспропорцій вимагає активної участі держави.

Енергоємність ВВП зросла за період з 1990 по 1996 рр. у 1,34 разу і становила 4221 тонну умовного палива на 1,0 млн грн. ВВП. Рівень енергоспоживання на душу населення порівняно з показником ВВП на душу населення становив в Україні 4,7 одиниці, в той час коли у Франції – 0,18, Німеччині – 0,16.

Особливу загрозу економічній безпеці України становлять нині деградація промислового і науково-технічного потенціалів. За останні 5 років виробництво в цілому скоротилося більш ніж у два рази, а в окремих галузях – значно більше. Зокрема, обсяги промислового виробництва в 1996 р. зменшилися порівняно з попереднім роком на 5,1 %.

Майже у всіх галузях і регіонах України понад три чверті підприємств скоротили в 1996 р. порівняно з 1995 р. випуск промислової продукції, а кожне третє підприємство – більш як наполовину. Значний спад виробництва відбувся на підприємствах промисловості будівельних матеріалів (на 34,2 %), машинобудування та металообробки (на 26,6 %). Водночас слід відзначити, що відбувся приріст продукції в чорній і кольоровій металургії – відповідно на 11,9 % і 8 % і вперше з 1990 р. спостерігалося зростання виробництва кінцевих видів продукції чорної металургії.

Вкрай напруженою залишається ситуація в машинобудівному комплексі, де в 1996 р. скоротилося порівняно з 1995 р. виробництво 103 із 121 основних видів продукції. Протягом 1996 р. не зроблено жодного магістрального електровоза, випуск вантажних автомобілів зменшився на 69,6 %, легкових автомобілів – на 88,2 %, автобусів і тролейбусів – відповідно на 52,2 % і 59,4 %, а основних видів сільськогосподарської техніки – від 23,3 % до 97,1 %.

На тлі деградації власного виробництва сільськогосподарської техніки під іноземні кредити було закуплено значну кількість зарубіжної техніки, що прив'язує аграрний сектор до іноземного товаровиробника і нищить власне сільськогосподарське машинобудування.

Скороченням випуску продукції машинобудування скористалися іноземні фірми, які починають посідати чільне місце на українському ринку, закріплюючись на перспективу.

Причинами вкрай незадовільної роботи промисловості є низька конкурентоспроможність значної частини вітчизняної продукції, постійна нестача коштів, криза платежів, особливо заборгованість по зарплатні, низький рівень структурної перебудови, імпорт продукції, яка може вироблятися на підприємствах України, податковий тиск, низька продуктивність праці, безвідповідальність за виконання завдань з боку значної частини керівників підприємств, втрата керованості державним сектором економіки тощо.

Залишається низькою питома вага виробництв із замкненим циклом, що вкрай негативно позначається на забезпеченні економічної безпеки України.

Спостерігається значна затовареність на складах виробничої продукції, що пов'язано з труднощами її реалізації внаслідок низької конкурентоспроможності та низької платоспроможності споживачів. Так, на складах підприємств на кінець 1996 р. знаходився більш як дворічний випуск верстатів з ЧПУ, майже дворічний випуск великих електромашин, ковальсько-пресових машин і кранів мостових електричних.

Відбувся значний спад випуску продукції в галузях наукомісткого виробництва. Відсутність державної підтримки наукомістких, технологічно розвинених галузей сприяє завоюванню вітчизняного внутрішнього ринку іноземними конкурентами і негативно впливає на стан забезпечення економічної безпеки.

В 1996 р. із-за нестабільності фінансового стану промислових підприємств спостерігався подальший спад науково-технічної та інноваційної діяльності. Так, понад 80 % підприємств не виконували роботи, спрямовані на підвищення технічного рівня виробництва та продукції, лише 2 із 100 обстежених підприємств займалися комплексною механізацією та автоматизацією виробничих процесів, тільки кожне п'ятнадцяте підприємство впроваджувало прогресивні технологічні процеси.

Особливо слід наголосити на необхідності збереження й ефективного використання наукового потенціалу, зосередженого в оборонно-промисловому комплексі.

Натомість в Україні оборонний потенціал з кожним роком зменшується. Практично майже не фінансуються науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи. Надзвичайно мізерні кошти виділяються на закупівлю сучасної військової техніки та озброєнь. Україна витрачає нині на оборону близько 3,5 % від загальної суми витрат державного бюджету і спостерігається тенденція до зменшення цього показника.

Світовий досвід свідчить, що сфера оборони є не тільки споживачем національного продукту, але і його творцем. Адже виконання замовлень для потреб оборони – це інвестиції в такі галузі, як машинобудування, радіоелектроніка, легка і харчова промисловості та інші. Вкрай незадовільно використовується експортний потенціал воєнно-промислового комплексу. В той же час розвинені країни, які витіснили Україну з традиційних ринків озброєнь, виділяють їй у вигляді кредитів валюту, яку вона могла б заробляти сама за рахунок експорту озброєнь. Оскільки виробничі можливості воєнно-промислового комплексу України значно перевищують власні оборонні потреби, то вихід на світовий ринок озброєнь має надзвичайно важливе значення для розвитку національної економіки, збереження та розвитку науково-технічного потенціалу.

Сторінки 1   2   3  
Коментарі до даного документу
Додати коментар