Грошова маса, Детальна інформація

Водночас агрегат М0 – найвужчий показник грошової маси, оскільки характеризує лише її елемент – готівкову масу. Найширшим агрегатом є М3, бо він охоплює всі елементи грошової маси, що перебувають в обороті.

Показник грошової бази не є ще одним агрегатом грошової маси. Це якісно інший показник, що характеризує масу грошей з боку прояву її на балансі центрального банку. Тому цей показник інколи називають ще грошима центрального банку, який їх безпосередньо контролює і регулює, впливаючи в кінцевому підсумку і на загальну масу грошей.

Грошова база включає запаси всієї готівки, яка перебуває в обороті поза банківською системою та в касах банків, а також суму резерву комерційних банків на їх кореспондентських рахунках у центральному банку.

Величину грошової бази можна визначити за формулою:

Гб=ГВИП+ГРЕЗ,

де ГВИП – сума готівки, випущеної центральним банком і не поверненої в його фонди; ГРЕЗ – сума грошових коштів (резервів), які перебувають на кореспондентських рахунках банків у центральному банку.

Перший елемент грошової бази відрізняється кількісно від грошового агрегату М0 – більший на суму готівки в касах банків. Другий елемент відрізняється і якісно, і кількісно від безготівкового елемента грошових агрегатів М1, М2, М3. він являє собою суму зобов’язань центрального банку перед комерційними. Вони формуються комерційними банками як за рахунок коштів, одержаних від центрального банку, тобто за рахунок ГРЕЗ, так і за рахунок створення грошей самими комерційними банками в процесі кредитної діяльності через механізм грошово-кредитного мультиплікатора. Тому безготівкові елементи грошових агрегатів значно більші за своїм обсягом від безготівкового елемента грошової бази. Завдяки цьому загальний обсяг кожного з грошових агрегатів (крім М0) перевищує обсяг грошової бази. Ступінь цього перевищення свідчить про величину грошово-кредитного мультиплікатора на рівні комерційних банків.

В Україні маса грошей в обороті після грошової реформи 1996 р. характеризується високими темпами зростання та надмірно великою вагою в ній готівки.

Протягом трьох післяреформених років грошова база та агрегати грошової маси зростали щорічно, збільшившись відповідно в 2,4 та в 2,3 рази. На фоні постійного скорочення реального обсягу ВВП – на 5,1% за три роки – зазначене зростання грошової маси видається надмірним. Воно було спричинене високим рівнем бюджетного дефіциту та не досить жорсткою грошово-кредитною політикою центрального банку. Такі ножиці в динаміці грошової маси та обсягу суспільного виробництва не могли не вплинути на вартість грошей: гривня за три роки втратила 36,5% своєї внутрішньої вартості і 55% зовнішньої.

У 1998 та 1999 роках структура грошової маси дещо поліпшилася: почала з знижуватися питома вага готівки в широких грошах (в агрегаті М3), а збільшення грошової бази відбувалося повільніше, ніж зростання широких грошей, що свідчить про поступове посилення ролі комерційних банків у формуванні грошової маси та в управлінні грошовим оборотом. Проте ця позитивна тенденція розвивається дуже повільно і питома вага готівки в загальній грошовій масі все ще залишається надмірно високою – 43,4% на початок 2000 р.

____________________________________________

Література:

Костіна Н.І. Гроші та грошова політика – К., 2001.

Гроші та кредит / за ред. В.С. Івасєва – К., 1999.

Гальчинський А.С. Теорія грошей – К., 1996.

Гроші та кредит / за ред. Савлука М.І. – К., 2000.