|
|  |
Використання статистичних даних в журналістиці, Детальна інформація
|
Реферат з журналістики
Використання статистичних даних в журналістиці
Від доцільного та правильного використання статистичних даних іноді залежить безпека й психологічний стан читачів, глядачів та слухачів. Проте журналісти досить вільно використовують ті чи інші відомості.
Чорнобильська катастрофа призвела до зростання наукових матеріалів у пресі, коментарів учених на радіо та телебаченні, використанню наукових даних усіма засобами масової інформації. На жаль, матеріали журналістів мають іноді серйозні помилки. "Забруднення плутонієм дуже плямисте, але середнє значення приблизно 4 кюрі/кв. км", - повідомила про рівень забруднення в місті Коростені газета "Факты" в матеріалі І.Осипчука "Радиоактивность "неуязвима"?" 26 листопада 1997, аналізуючи в матеріалі конфліктну ситуацію між фахівцями та населенням.
Після виходу публікації, за даними житомирського журналіста О.Ігоніна, черговий Міністерства з надзвичайних ситуацій терміново надіслав до цього населеного пункту групу швидкого реагування, яка виїхала з метою оголосити надзвичайний стан. Чому так сталося?
Подивимося підручник "Основи екології": "Саме плутонієве забруднення ґрунту вважається найнебезпечнішим з усіх видів радіонуклідного забруднення після Чорнобильської катастрофи, а радіус зони відселення був обраний за попередніми даними про відстань поширення плутонію від решток реактора. Активність 35 тис. Бк пилового осаду на поверхні легенів підвищує ймовірність виникнення раку до 5 % (одна особа з кожних 20 обов"язково захворіє на рак легенів). Нескладні підрахунки показують, що для створення 35 тис. Бк необхідно мати в легенях приблизно 250 крупинок чистого плутонію з радіусом 1 мкм кожна".
Існує дві системи вимірювань, система СІ й загальноприйнята. Журналісти не повинні змішувати їх при підготовці статті. Застарілу одиниц. активності "кюрі" введено на початку ХХ ст. Міжнародна система СІ використовує іншу одиницю активності - "беккерель (Бк)". 1 кюрі дорівнює 37 млрд Бк. Згадані 4 кюрі в матеріалі газети "Факты" відповідно в чотири рази більші. Але й без цієї пропорції вони б були надзвичайно небезпечними для людини. Чи не допущено тут помилки? Її можна було б виправити, якби цей матеріал показали (або хоча б прочитали по телефону) тим, хто надавав цю інформацію. Але з вини журналіста чи редакції цифра могла змінитися і на це зовсім не звернули уваги.
Кореспондент газети закінчує матеріал таким висновком: "Стіна непорозуміння між фахівцями та мешканцями забруднених територій - серйозна проблема, про що свідчить і цей конфлікт. Поки таке положення буде зберігатися, чорнобильський стрес залишатиметься одним із важливіших факторів негативного впливу на здоров"я людей". Прикро, що саме журналіст своїм непрофесійним ставленням до роботи з науковими даними і додає цього стресу вже й так постраждалим та серйозно хворим людям.
Але й правильно подана журналістом інформація не завжди досягає своєї мети, адже аудиторія сприймає лише прокоментовану статистику. Надзвичайно обережно треба ставитися до обсягів її використання в матеріалі. Цілком зрозумілим є бажання вченого довести, що всі отримані результати є наслідком такої-то кількості дослідів, таких-то співвідношень тощо. Чи все це потрібно читачеві? Пріоритетні дані можна викласти у вигляді невеличкої таблиці чи діаграми, хоча і вони на сторінках преси - рідкість. Текстові статистичні дані можуть бути представлені декількома засобами.
Приклад 1. Викиди у повітря однієї з отруйних речовин вбивають 1,4 людини з 1000 протягом всього життя. У різних звітах та повідомленнях можливі такі варіанти:
"Ризик протягом життя становить 0,0014."
"Ризик протягом життя складає 0,14 відсотка."
"Ризик протягом життя 1:710."
"У місті з 100 000 населення очікується 140 загиблих."
Приклад 2. Можливість захворіти на рак у зв"язку з викидами діоксину під час спалення сміття становить на одну людину за рік:
0,000001; 10-6; 0,0001 %; 1:1000000.
Такі дані варто замінити описом словами та вдалими порівняннями. Зокрема, співвідношення 1:1000000 відповідає 1 міліграму до 1 кілограма, 1 хвилині до 2 років, 1 сантиметру до 10 кілометрів, 1 копійці до 10000 гривень.
Журналісти іноді забувають, що їх матеріали розраховані на аудиторію з різною фаховою підготовкою та освітою. Коли мова матеріалів наукової тематики стане зрозумілою широкому загалу, засоби масової інформації від цього тільки виграють.
Проаналізуйте, наскільки вдалим є використання статистичних даних у наведених матеріалах.
Забруднення довкілля громадяни
бояться не менше ніж війн і хвороб
За даними опитування (1200 респондентів), проведеного фірмою "Соціс Геллап", виснаження природних ресурсів нарівні з економічними негараздами й хворобами входить до першої трійки небезпек, що найбільше загрожують майбутнім поколінням. Байдужих майже не залишилося: тільки 5% громадян вважають, що екологічні проблеми поки що не стоять настільки гостро, щоб їхнє рішення вимагало негайних заходів. Ставлення до довкілля як цінності стає невід"ємною частиною свідомості людей: забруднення довкілля й завдання йому шкоди торкаються у повсякденному житті 77 % опитаних. Незважаючи на нинішню економічну ситуацію, всього 8 % не готові поступитися бажанням мати вищі прибутки, якщо їхнє досягнення завдає шкоди довкіллю. Правда, й поступатися-то основній масі населення ніби нічим, але все-таки...
У ході опитування 76 % заявили, що керівництво країни нічого не робить для охорони довкілля. Приблизно стільки ж (75 %) упевнені, що й самі підприємства не приділяють цьому питанню належної уваги. Закриття екологічно шкідливих підприємств приведе до скорочення робочих місць. Але за ситуації, коли людям не платять грошей і плюс до цього ще й отруюється середовище проживання, 35% респондентів вважають, що такі підприємства потрібно саме закривати.
анціях, а в кадрах, які їх обслуговують і керують ними, та фінансових витратах на реконструкцію й безпеку станцій. Проте третина учасників опитування (34 %) наполягає на закритті атомних електростанцій.
Здавалося б, в Україні немає дефіциту інформації про стан довкілля. Але тільки 5 % відповіли, що мають знайомих, котрі добре інформовані про екологічну ситуацію. При цьому 48 % респондентів упевнені, що навіть вчені насправді не знають, що відбувається з природою.
"День", 5 вересня 1998 р.
Михайло АКСАНЮК
"Тарифно-штрафний" бізнес загрожує перетворити
вузлові українські порти на "оминальні"
Більш як утричі скоротилися за останні шість років обсяги перевалок вантажів у 19 чорноморських портах України. Безпрецедентно високі ставки за здійснення контролю-обслуговування суден примушують власників і фрахтувальників змінювати "караванні" шляхи поставок вантажів з Європи до Азії - в "об"їзд" наших портів, найчастіше - через Балтію. Навіть південноєвропейські перевізники, зокрема грецькі та болгарські, прокладають маршрути до країн СНД через Румунію чи Угорщину. Аби тільки не зустрічатися з нашими співвітчизниками - у мундирах інспекторів, ветеринарів, митників. Занадто накладно: після подолання "смуги перепон" у вигляді оплати шляхового, карантинного, ветеринарного, санітарного та екологічного контролю, інших "податків", вартість перевантаження одного контейнеру зростає з $90 до $315.
|
| Коментарі до даного документу |
|
|
|
|
|
|
Скачати "Реферат на тему Використання статистичних даних в журналістиці"
