Соціально-економічна характеристика Луцька, Детальна інформація

Реферат

на тему:

“Соціально-економічна характеристика Луцька”

Підготував:___________

Перевірив:___________

Луцьк - 2003План

Вступ

Життя і культура Луцька

Зв’язки

У ногу з сьогоденням

Соціальний стан Луцька

Навчання і педагогіка

Політика

Список використаної літератури

Вступ

Місто Луцьк є обласним центром Волинської області, яка знаходиться на крайньому північному заході України. Через місто протікає річка Стир. Населення міста Луцька – понад 208 тисяч мешканців. Площа міста – 42 кв. км. Із заходу на схід і з півночі на південь воно розкинулось відповідно на 10 і 15 км. Мінімальна кількість опадів за рік - 309мм, максимальна – 764мм. Клімат – помірно-континентальний. Середньостатистична температура для січня – (-17 С), для липня – (+23 С).

На берегах річки Стир виявлено поселення, що вчені називають палеолітичними, вони існували за 15 тисяч років до сучасності. Близько чотирьох тисяч років тому на території міста залишили свої сліди племена лінійно-стрічкової кераміки, а у VII - VIII століттях нашої ери на острові, що знаходився в оточенні річок Стир і Глушець та непрохідних багнистих заплав, знаходилися східнослов’янські поселення. На найвищому пагорбі у той час були побудовані укріплення, що переросли в замок, який назвали Верхнім.

Перша писемна згадка в Іпатіївському літописі про Луцьк, датована 1085 роком, говорить про ці укріплення уже як про міцну фортецю. Місто розташовувалось на перетині торгівельних шляхів із північноприбалтійських держав до Візантії, що сприяло його збагаченню. Великий князь Волині й Галичини Роман Мстиславович створив із цих князівств могутнє державне об’єднання. Його син Данило Галицький, який в хроніках того часу іменував себе королем на європейський звичай, у 1227 році посів у Луцьку. У 1240 році монголо-татари місто не взяли, у 1257 році – не піддалось воно орді Куремси, але в 1259 році жителі самі змушені були зруйнувати оборонні вали. Майже століття у Луцьку ще правили місцеві князі, але зміцнілі бояри у 1340 році отруїли князя Юрія-Болеслава ІІ і запросили на престол литовського князя Любарта, одруженого з Волинською княжною.

Завдяки вигідному розташуванню у Литовській державі Луцьк став фактично її другою столицею. Лучани змогли зібрати і виставити свій полк у Грюнвальдській битві, а після перемоги над Тевтонським орденом Луцьк став відомим політичним центром, де у 1429 р. відбулася вікопомна зустріч монархів європейських країн, на якій обговорювали питання єднання християнських церков.

Магдебурзьке право дароване місту 1432 року, грамота про що зобов"язувала лучан захищати укріплення і влаштовувати три ярмарки щороку. У місті складувалась сіль з чорноморських лиманів і галицького Прикарпаття, яку потім відправляли у литовські і східні руські землі. Населення багатшало і його обійстя стали привабливими для войовничих зайд. У 1453 році місто грабували татари заволзькі, у 1459 – кримські, а у 1500 році татарська орда дощенту спалила місто. У 1540 році пожежею знищено усі міські книги, то ж реконструкція історії Луцька багато в чому базується на аналізі особливостей архітектурних споруд, що збереглися до наших днів. У 1985 році урядом України прийнято рішення про оголошення комплексу пам"яток Старого міста історико-культурним заповідником республіканського значення.

Після Люблінської унії 1569 року Луцьк потрапляє під владу Польщі.

В цей час інтенсивно освоюється заболочена територія на захід від замків. Сюди поступово переміщується центр міста, – тут будується палац Вітовта, ратуша, поселяється вірменська колонія. Поруч з нею розташувалося єврейське поселення. Поблизу майдану “Братський Міст” потопає в зелені Хресто-Воздвиженська церква – чи не головна споруда монастиря василіан, що уособлює боротьбу православних українців з засиллям католицизму. У 1617 році у Луцьку було створено, одне з перших в Україні, Воздвиженське (Чеснохрестське) братство.

INCLUDEPICTURE \d \z "ЛУЦЬК ІНВЕСТИЦІЙНИЙ - Мiсто престижу i розвитку.files/vezha.jpg"

Його членами були Петро Могила, Ісаакій Борискевич, Галшка Гулевичівна. У приміщенні братства збудовано першу в Луцьку друкарню.

З козацьких повстань відомо, що у 1595 році Луцьк захопив Северин Наливайко, події війни під проводом Богдана Хмельницького торкнулися Волині лиш тим, що на її землях проводили битви (Пиляви, Берестечко), а 1648 року загони на чолі з Федором Липкою громили заможних міщан.

Після ІІІ поділу Польщі Луцьк переходить під протекторат Російської імперії, з 1795 року Луцьк стає повітовим центром Волинського намісництва, а згодом – Волинської губернії. Поблизу Собору святих апостолів Петра і Павла примостився маленький двоповерховий будиночок, що здобув славу саме завдяки своїм мешканцям – у 90-х роках ІХ століття тут проживала родина Косачів, що подарувала Україні двох талановитих письменниць – Олену Пчілку та Лесю Українку. Сім’я Косачів оселилася в мурованому домі недалеко від замку у 1878 році. Дружина луцького мирового посередника Петра Косача Олена Пчілка (Ольга Петрівна Косач) зробила багато для збирання і систематизації волинського фольклору.

В історію І світової війни Луцьк ввійшов завдяки „Брусиловському” або „Луцькому” прориву, коли в 1916 році війська Південно-західного фронту завдали нищівного удару німецько-австрійським військам, а події революції 1917 року у Луцьку описуються швидкими змінами влади – у березні владу на себе взяла Рада громадських організацій, у вересні було обрано міську думу, у листопаді владу захопив військовий революційний комітет, а після встановлення гетьманату у лютому 1918 року Луцьк зайняли німецькі війська. В грудні 1918 року владу проголосила Директорія, 22 січня 1919 року офіційно проголошено Акт Злуки УНР та ЗУНР, а вже в травні 1919 року в місто вступили польські частини. Через рік поляків витісняють з міста війська І Кінної Армії червоних, організовується ревком. Однак з 17 вересня 1920 року Луцьк знову зайняли польські війська і відповідно до Ризького мирного договору перебували на Волині до 1939 року.

За пактом Молотова - Ріббентропа у вересні 1939 року до Луцька вступили частини Червоної армії, була встановлена радянська влада, відновлена після перемоги Радянської армії у Другій Світовій війні. В ході війни місто зазнало значних руйнацій, тож у повоєнний період його інфраструктура була повністю оновлена. Архітекторами було розроблено генеральний план відбудови та реконструкції Луцька, згідно з яким - сформовано новий центр міста, забудовано головну вулицю Леніна (тепер проспект Волі), з центральною площею та адміністративними спорудами. Планом, розрахованим на 25 років, передбачалось створити новітні архітектурні ансамблі, облаштувати зони відпочинку з зеленими насадженнями, поліпшити комунальне господарство і благоустрій міста.

За другим Генеральним планом передбачалась розбудова 7 житлових мікрорайонів довкола стародавнього історичного ядра, а також утворити 3 промислові зони – Північну, Східну і Південну. На початку 70-х років вже Волинським філіалом Діпроміста додатково було зроблено проекти комплексної забудови Завокзального і Гнідавського житлових районів.

70-і роки ХХ ст. відзначалися значним ростом промисловості і населення міста. З 50 тисяч мешканців за десять років місто виросло до 200 тисяч. Поступово Луцьк стає зеленим, чистим, ошатним, впорядкованим обласним центром.