Обґрунтування управлінських рішень у бізнесі на основі маржинального аналізу, Детальна інформація
Обґрунтування управлінських рішень у бізнесі на основі маржинального аналізу
ОБҐРУНТУВАННЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ У БІЗНЕСІ НА ОСНОВІ МАРЖИНАЛЬНОГО АНАЛІЗУ
.1. Визначення беззбиткового обсягу продажів і зони безпеки підприємства
Поняття і значення показників беззбиткового обсягу продажів і зони безпеки підприємства. Методика розрахунку даних показників у вартісному, натуральному й у відносному вираженні. Фактори, що визначають беззбитковий обсяг продажів. Розрахунок їхнього впливу.
У закордонній практиці перспективному (прогнозному) аналізу приділяється більша увага, чим ретроспективному (історичному). Керівники іноземних фірм більш схильні до того, щоб порівнювати різні варіанти одержання прибутку в майбутньому, чим витрачати час на аналіз результатів фактичного виконання стандартних рішень. Підприємець зацікавлений у тім, щоб вижити в конкурентній боротьбі і завжди прагне одержати максимум прибутку, що повинна бути обґрунтована відповідними аналітичними розрахунками.
Розглянемо методику обґрунтування різних варіантів управлінських рішень, (оптимального плану виробництва, структури продукції, видів діяльності, технології, устаткування і т.д.) на основі маржинального аналізу з розподілом витрат на постійні і перемінні.
Важливим управлінським рішенням є правильне обґрунтування виробничої потужності підприємства і встановлення, при яких обсягах випуску виробництво буде рентабельним, а при яких воно не буде давати прибуток.
З цією метою розраховують:
а) беззбитковий обсяг продажів, при якому забезпечується повне відшкодування постійних витрат підприємства;
б) обсяг продажів, що гарантує підприємству необхідну суму прибутку;
в) зону безпеки підприємства (запас фінансової стійкості).
для визначення цих показників можна використовувати графічний і аналітичний способи.
Наприклад, виробнича потужність підприємства розрахована .на випуск 1000 виробів, що продаються за ціною 20 тис.грн. Усе, що проводиться, — збувається, незавершеного виробництва і залишків готової продукції на складах немає. Отже, обсяг виробництва продукції дорівнює обсягу продажів (виторгу), тобто 20 млн. грн. Постійні витрати (амортизація, накладні витрати й ін.) складають 4 млн. грн. Перемінні витрати на одиницю продукції - 12 тис. грн., а на весь запланований випуск продукції - 12 млн. грн. За таких умов прибуток від реалізації продукції складе 4 млн. грн. (20-4-12).
На підставі цих даних побудуємо графік (мал.19.1).
По горизонталі показується обсяг реалізації продукції у відсотках від виробничої потужності підприємства, чи в натуральних одиницях (якщо випускається один вид продукції), чи в грошовій оцінці (якщо графік будується для декількох видів репродукції), по вертикалі - собівартість проданої продукції і прибуток, що разом складають виторг від реалізації.
Лінія витрат (повної собівартості продукції) при наявності постійних і перемінних витрат представляє рівняння першої ступеня:
де
У - величина усіх витрат;
а - абсолютна сума постійних витрат;
b - питомі перемінні витрати на одиницю продукції;
x - обсяг реалізації продукції.
0 50 100 х,шт
Рис.19.1. Залежність між прибутком, обсягом реалізації продукції і її собівартістю
Для приведеного приклада рівняння витрат
У = 4 млн. грн.+ 12 тис. грн.(Х(
Якщо підставити в це рівняння значення Х, можна визначити витрати для будь-якого обсягу реалізації продукції. Так, при обсягу 500 од. витрати складуть: .
У = 4 млн. грн.+12 тис. грн.* 500 шт. = 10 млн. грн.
За графіком можна установити, при якому обсязі реалізації продукції підприємство дістане прибуток, а при якому її не буде. З його допомогою можна визначити крапку, у якій витрати будуть дорівнюють виторгу від реалізації продукції. Вона одержала назву крапки беззбиткового обсягу реалізації продукції, чи порога рентабельності, нижче якого виробництво буде збитковим.
У нашому прикладі крапка розташована на рівні 50% можливого обсягу реалізації продукції. Якщо пакети замовлень на вироби підприємства більше 50% від його виробничої потужності, то вона дістане прибуток. При пакеті замовлень 75% від можливого обсягу виробництва прибуток становитиме половину максимальної; суми, тобто 2 млн. грн.
Якщо ж пакет замовлень буде менш 50% можливого при фактичній виробничій потужності, то підприємство буде збитковим і збанкрутує. Отже, попередньо повинний убути вирішений питання про недоцільність організації випуску продукції в такому обсязі.
.1. Визначення беззбиткового обсягу продажів і зони безпеки підприємства
Поняття і значення показників беззбиткового обсягу продажів і зони безпеки підприємства. Методика розрахунку даних показників у вартісному, натуральному й у відносному вираженні. Фактори, що визначають беззбитковий обсяг продажів. Розрахунок їхнього впливу.
У закордонній практиці перспективному (прогнозному) аналізу приділяється більша увага, чим ретроспективному (історичному). Керівники іноземних фірм більш схильні до того, щоб порівнювати різні варіанти одержання прибутку в майбутньому, чим витрачати час на аналіз результатів фактичного виконання стандартних рішень. Підприємець зацікавлений у тім, щоб вижити в конкурентній боротьбі і завжди прагне одержати максимум прибутку, що повинна бути обґрунтована відповідними аналітичними розрахунками.
Розглянемо методику обґрунтування різних варіантів управлінських рішень, (оптимального плану виробництва, структури продукції, видів діяльності, технології, устаткування і т.д.) на основі маржинального аналізу з розподілом витрат на постійні і перемінні.
Важливим управлінським рішенням є правильне обґрунтування виробничої потужності підприємства і встановлення, при яких обсягах випуску виробництво буде рентабельним, а при яких воно не буде давати прибуток.
З цією метою розраховують:
а) беззбитковий обсяг продажів, при якому забезпечується повне відшкодування постійних витрат підприємства;
б) обсяг продажів, що гарантує підприємству необхідну суму прибутку;
в) зону безпеки підприємства (запас фінансової стійкості).
для визначення цих показників можна використовувати графічний і аналітичний способи.
Наприклад, виробнича потужність підприємства розрахована .на випуск 1000 виробів, що продаються за ціною 20 тис.грн. Усе, що проводиться, — збувається, незавершеного виробництва і залишків готової продукції на складах немає. Отже, обсяг виробництва продукції дорівнює обсягу продажів (виторгу), тобто 20 млн. грн. Постійні витрати (амортизація, накладні витрати й ін.) складають 4 млн. грн. Перемінні витрати на одиницю продукції - 12 тис. грн., а на весь запланований випуск продукції - 12 млн. грн. За таких умов прибуток від реалізації продукції складе 4 млн. грн. (20-4-12).
На підставі цих даних побудуємо графік (мал.19.1).
По горизонталі показується обсяг реалізації продукції у відсотках від виробничої потужності підприємства, чи в натуральних одиницях (якщо випускається один вид продукції), чи в грошовій оцінці (якщо графік будується для декількох видів репродукції), по вертикалі - собівартість проданої продукції і прибуток, що разом складають виторг від реалізації.
Лінія витрат (повної собівартості продукції) при наявності постійних і перемінних витрат представляє рівняння першої ступеня:
де
У - величина усіх витрат;
а - абсолютна сума постійних витрат;
b - питомі перемінні витрати на одиницю продукції;
x - обсяг реалізації продукції.
0 50 100 х,шт
Рис.19.1. Залежність між прибутком, обсягом реалізації продукції і її собівартістю
Для приведеного приклада рівняння витрат
У = 4 млн. грн.+ 12 тис. грн.(Х(
Якщо підставити в це рівняння значення Х, можна визначити витрати для будь-якого обсягу реалізації продукції. Так, при обсягу 500 од. витрати складуть: .
У = 4 млн. грн.+12 тис. грн.* 500 шт. = 10 млн. грн.
За графіком можна установити, при якому обсязі реалізації продукції підприємство дістане прибуток, а при якому її не буде. З його допомогою можна визначити крапку, у якій витрати будуть дорівнюють виторгу від реалізації продукції. Вона одержала назву крапки беззбиткового обсягу реалізації продукції, чи порога рентабельності, нижче якого виробництво буде збитковим.
У нашому прикладі крапка розташована на рівні 50% можливого обсягу реалізації продукції. Якщо пакети замовлень на вироби підприємства більше 50% від його виробничої потужності, то вона дістане прибуток. При пакеті замовлень 75% від можливого обсягу виробництва прибуток становитиме половину максимальної; суми, тобто 2 млн. грн.
Якщо ж пакет замовлень буде менш 50% можливого при фактичній виробничій потужності, то підприємство буде збитковим і збанкрутує. Отже, попередньо повинний убути вирішений питання про недоцільність організації випуску продукції в такому обсязі.
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021