НАТАЛЯ КОБРИНСЬКА Життя і творчість, Детальна інформація

«Такотжеквестія

жіноча неміститься

в спільній борбі

робітнщ

зробітниками-

мрсчинами.

Вона сягає дальше,

вонаобнімає

всіполя, шятхжінка

яко жінка

є покривджена:

на палі суспільного

становища, оскільки

вона від них виключена,

на палі вищої культури,

авкінці,наполі

права такпублічно,

як і цивільно,

оскільки се право

інакше трактує жінок,

чиммужчин»1.

НАТАЛЯ КОБРИНСЬКА (1855-1920)

Неоціненна заслуга Н. Кобринської полягає в тому, що, започаткувавши феміністичний рух, вона вселяла в жіночі душі впевненість, надихала на працю в царині культури, суспільно-політичного життя, з якого жінка була виключена. її особистий приклад заохотив до праці Анну Пав-лик, О. Кобилянську, Є. Ярошинську, Ольгу та Михайлину Рошкевичок, Софію Окуневську-Мо-рачевську, Уляну Кравченко (Юлію Шнайдер), Клементину Попович і чимало інших жінок, які лишили помітний слід у культурно-літературному русі 80—90-х років XIX століття.

Біографія

Наталія Іванівна Кобринська (дівоче прізвище Озаркевич) народилася 8 червня 1855 року в с. Белелуї Снятинського повіту на Станіслав-щині (нині Івано-Франківщині) у родині священика з поважними національно-культурними традиціями.

Дід Кобринської відомий як перший популяризатор творів письменників України в Галичині, Озаркевич І. І. (1795—1854), ініціатор українського театрального аматорства, автор і постановник п'єс І. Котляревського, Г. Квітки-Основ'я-ненка, Писаревського та ін.

Батько письменниці І. Озаркевич (1826—1903) був депутатом галицького сейму та австрійського парламенту, громадським діячем, писав вірші.

'Кобринська Н. Жінка та свобода // Вибрані твори. — К., 1980. — С. 374. Далі, посилаючись на це видання, у дужках зазначаємо лише сторінку.

359

Як і водилося в їх середовищі, І. Озаркевич дбав насамперед про освіту синів, котрі, після закінчення гімназії, продовжували навчання у Віденському університеті.