Композиція танцю, Детальна інформація

Реферат на тему:

Композиція танцю

1. Композиція танцю складається з ряду компонентів. До неї входить: драматургія (зміст), музика, текст (рухи, пози, жести, міміка), малюнок (переміщення пар по сцені). В композицію танцю входить – ідея, тема, музичний матеріал, сюжет, національна належність, місце дії, емоційний настрій, кількість виконавців, хронометраж. Композиція складається з ряду частин – танцювальних комбінацій.

При створенні або аналізі хореографічних творів визначають 5 основних частин:

Експозиція – може бути чітко вираженою, або навпаки незрозумілою, затягнутою.

Зав’язка – чіткою і яскравою, або непомітною.

Розвиток дії – також буває наростаючим, сильним або розтягнутим.

Кульмінація – може бути яскраво виражена, вражаюча, самою вершиною танцю, або блідою.

Розв’язка – повинна бути підготовлена органічно всім розвитком танцю.

Вміння користуватися законами композиції і правильно використовувати їх – це є головним і одним із складних етапів в творчості балетмейстера. Тому що жоден танець не може складатись за стандартом, все залежить від таланту та уяви балетмейстера.

Експозиція – знайомить глядача з подіями танцю і допомагає уявити характер виконавців. В експозиції за допомогою стилю, манери виконання, костюмів та декорації, створюється образ епохи і визначається місце дії. Тривалість залежить від мети, яку вирішує постановник. Може бути 2 експозиції – проста і розгорнута.

Проста – відкриваються куліси і на сцені стоять люди або декорації.

Розгорнута – нема нікого і починається дія.

Зав’язка – назва цієї частини говорить про те, що зав’язується дія, визначаються перші чіткі конфлікти, які у розвитку сюжету поступово приводять до кульмінації.

Ступені Розвитку дії – це та частина хореографічного твору, де розгортається певна дія. Кількість ступенів розвитку та їх тривалість визначається динамікою розгортання сюжету, від ступеня до ступеня, динаміка повинна збільшуватись, поступово приводячи до кульмінації.

Кульмінація – найвища точка розвитку хореографічного номера. У кульмінації досягають найвищого емоційного ступеню динаміки розвитку сюжету та взаємовідносин виконавців.

Розв’язка – завершує дію танцюю. Розв’язка може бути миттєвою, несподівано завершити дії і бути фіналом твору, або поступовою. Розв’язка – це найважливіший компонент хореографічного твору. Побудувати дію твору потрібно так, щоб його зав’язка стала органічним завершенням твору.

Композиція і постановка танцю:

HOREO – танець, GRAFISA – писати, KOMPOZITIO – складання.

Засоби виразності танцю:

лексика (рухи);

костюми;

сценічний малюнок;

музика.

Жанри танцю:

історичний;

героїчний;

ліричний;

жартівливий;

танці, в яких виражається навколишнє середовищ;