Страховий ринок: характеристика, сегментація та учасники, визначення страхового тарифу та страхового внеску, Детальна інформація
Страховий ринок: характеристика, сегментація та учасники, визначення страхового тарифу та страхового внеску
Контрольна робота з страхування
Страховий ринок: характеристика, сегментація та учасники, визначення страхового тарифу та страхового внеску.
Страховий ринок: характеристика, сегментація та учасники
Поняття страхового ринку, його види, їх загальна характеристика
Поняття „страховий ринок" поєднує в собі дві неоднозначні категорії, а саме - „ринок" та „страхування". Під ринком розуміють певні економічні відносини з приводу купівлі-продажу, а також систему диспутів, які організують відношення обміну. Під страхуванням, як економічною категорією, розуміють певний вид економічних відносин з приводу організації с страхового захисту за рахунок створення і використання страховою фонду й інших фондів та ресурсів страховика з метою стабілізації економіки, розподілу ризиків, задоволення потреб страхувальників та власників, здійснення підприємницької діяльності, інвестування в економіку країни тимчасово вільних коштів.
Використовуючи ці два поняття, можна сформулювати підходи до визначення страхового ринку:
це сфера економічних відносин, де об'єктом купівлі-продажу є страховий захист;
це форма організації економічних відносин у сфері грошового обігу по формуванню та використанню страхового фонду й інших фондів та ресурсів страховика за допомогою купівлі-продажу страхових продуктів;
це сукупність страховиків, страхувальників, посередників, що приймають участь в реалізації відповідних послуг;
це середовище, у якому функціонують страхові компанії;
це механізм перерозподілу фінансових ресурсів страхувальників та страховиків.
Обов'язковим умовами функціонування страхового ринку с наявність:
об'єктів страхування, що мають споживчу вартість;
потреби у страхових продуктах, послугах;
суб'єктів страхових відносин - страхувальників, страховиків та інших суб'єктів, що здатні задовольнити зазначені потреби або їх споживати;
можливість прийняття рішення про участь у страховій
угоді.
До основних функцій страхового ринку можна віднести:
організація страхового захисту за допомогою продажу страхових полісів;
акумулювання значних фінансових ресурсів з їх подальшим інвестуванням за певними напрямами;
забезпечення зустрічі страхувальника та страховика. На сучасному страховому ринку будь-якої країни діє система об'єктивних та суб'єктивних законів економічного розвитку. До основних об'єктивних законів відносяться:
закон попиту та пропозиції, який забезпечує виникнення тих страхових послуг, що саме необхідні споживачеві та формує адекватну ціну, забезпечуючи умови конкуренції для страховиків, створюючи умови для постійного пошуку, удосконалення форм і методів організації страхового захисту;
закон вартості, який діє через ціну (розмір страхових тарифів) та сприяє збалансуванню економічних інтересів учасників страхових відносин, є індикатором якості страхового ринку;
закон конкуренції, забезпечує підвищення якості страхових послуг, стимулює розширення меж страхового ринку, розвиток його інфраструктури. Окрім того, на страховому ринку діє безліч суб'єктивних економічних законів, які створюють правове поле держави, міжнародний правовий режим.
З метою наукового дослідження, практичного застосування в умовах глобалізації економіки важливим є створення певної класифікації страхового ринку. Сьогодні науковці та практики не розробили єдиної класифікації чи єдиних підходів до класифікації страхового ринку. Вона може бути здійснена за різними ознаками, в залежності від цілі дослідження чи спостереження, вивчення умов функціонування, напрямків розвитку, потреби аналізу з метою виявлення певних тенденцій тощо.
Сучасний страховий ринок за територіальною ознакою
поділяється на:
місцевий (регіональний);
національний (внутрішній);
світовий (зовнішній).
Страховий ринок: характеристика, сегментація та учасники, визначення страхового тарифу та страхового внеску.
Страховий ринок: характеристика, сегментація та учасники
Поняття страхового ринку, його види, їх загальна характеристика
Поняття „страховий ринок" поєднує в собі дві неоднозначні категорії, а саме - „ринок" та „страхування". Під ринком розуміють певні економічні відносини з приводу купівлі-продажу, а також систему диспутів, які організують відношення обміну. Під страхуванням, як економічною категорією, розуміють певний вид економічних відносин з приводу організації с страхового захисту за рахунок створення і використання страховою фонду й інших фондів та ресурсів страховика з метою стабілізації економіки, розподілу ризиків, задоволення потреб страхувальників та власників, здійснення підприємницької діяльності, інвестування в економіку країни тимчасово вільних коштів.
Використовуючи ці два поняття, можна сформулювати підходи до визначення страхового ринку:
це сфера економічних відносин, де об'єктом купівлі-продажу є страховий захист;
це форма організації економічних відносин у сфері грошового обігу по формуванню та використанню страхового фонду й інших фондів та ресурсів страховика за допомогою купівлі-продажу страхових продуктів;
це сукупність страховиків, страхувальників, посередників, що приймають участь в реалізації відповідних послуг;
це середовище, у якому функціонують страхові компанії;
це механізм перерозподілу фінансових ресурсів страхувальників та страховиків.
Обов'язковим умовами функціонування страхового ринку с наявність:
об'єктів страхування, що мають споживчу вартість;
потреби у страхових продуктах, послугах;
суб'єктів страхових відносин - страхувальників, страховиків та інших суб'єктів, що здатні задовольнити зазначені потреби або їх споживати;
можливість прийняття рішення про участь у страховій
угоді.
До основних функцій страхового ринку можна віднести:
організація страхового захисту за допомогою продажу страхових полісів;
акумулювання значних фінансових ресурсів з їх подальшим інвестуванням за певними напрямами;
забезпечення зустрічі страхувальника та страховика. На сучасному страховому ринку будь-якої країни діє система об'єктивних та суб'єктивних законів економічного розвитку. До основних об'єктивних законів відносяться:
закон попиту та пропозиції, який забезпечує виникнення тих страхових послуг, що саме необхідні споживачеві та формує адекватну ціну, забезпечуючи умови конкуренції для страховиків, створюючи умови для постійного пошуку, удосконалення форм і методів організації страхового захисту;
закон вартості, який діє через ціну (розмір страхових тарифів) та сприяє збалансуванню економічних інтересів учасників страхових відносин, є індикатором якості страхового ринку;
закон конкуренції, забезпечує підвищення якості страхових послуг, стимулює розширення меж страхового ринку, розвиток його інфраструктури. Окрім того, на страховому ринку діє безліч суб'єктивних економічних законів, які створюють правове поле держави, міжнародний правовий режим.
З метою наукового дослідження, практичного застосування в умовах глобалізації економіки важливим є створення певної класифікації страхового ринку. Сьогодні науковці та практики не розробили єдиної класифікації чи єдиних підходів до класифікації страхового ринку. Вона може бути здійснена за різними ознаками, в залежності від цілі дослідження чи спостереження, вивчення умов функціонування, напрямків розвитку, потреби аналізу з метою виявлення певних тенденцій тощо.
Сучасний страховий ринок за територіальною ознакою
поділяється на:
місцевий (регіональний);
національний (внутрішній);
світовий (зовнішній).
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021