Аналіз географічних карт
Якщо подивитись на географічну карту Івано-Франківської області (за онкозахворюваннями), то вперше що впадає у вічі – це велика мозаїка показників захворюваності та смертності населення.
Санітарно-екологічний стан навколишнього середовища визначається як природними так і антропогенними факторами – хімічними, біологічними, фізичними, соціально-економічними. Тому оцінюючи стан здоров'я людини залежно від екологічного стану середовища рівнів забруднення, необхідно врахувати можливість одночасного впливу на нього сукупності факторів.
Основними показниками, які характеризують демографічну ситуацію і рівень здоров'я населення Івано-Франківської області є динаміка чисельності населення, захворюваність, фізичний розвиток, народжуваність, смертність.
Загальна захворюваність в області за цей період зросла майже на 60 відсотків. Найвища захворюваність спостерігається в містах Івано-Франківську і Калуші, а також в Тисменицькому, Галицькому, Городенківському і Снятинському районах, де екологічна ситуація є надзвичайно складною.
Але така картина впливає тільки з загального вигляду. Якщо продовжити аналіз з медико-географічної ситуації всередині кожної фізико-географічних областей за ландшафтними районами, то характеристика дещо зміниться.
Виділяються райони з більшою чи меншою інтенсивністю захворювання та кількістю хворих на онкозахворювання.
Виділяються райони з найбільш інтенсивним показником захворювання (на 100 000) осіб, за період від 1996 р. до 2000 р. Це в Городенківському районі, де захворюваність коливається від 323,5 до 242,2 чоловік, Калузькому – від 250,5 до 213,4 чоловік, Галицькому - від 324,1 до 260, 3 чоловік, Снятинському від 284,5 до 225,1 чоловік. Підвищена захворюваність також у Рогатинському районі, Богородчанському. Найменша захворюваність – це в таких районах як Верховинський, Волинський, Косовський, Надвірнянський.
За кількістю виявлених хворих на онкозахворювання за період від 1996 р. по 2000 р. можна побачити таку картину, що найбільше виявлених хворих у таких районах як у Калузькому 400 чоловік (2000 р.), Коломийський 300 чоловік (2000 р.), в м. Івано-Франківську ситуація по онкозахворюваності найвища 678 чоловік. А по області взагалі за період від 1996 р. по 2000 р. від 3532 у 1998 р. – 3490 у 2000 р.
Серед причин, що спричинили до такої кількості захворювання в цих районах є різні. Але найпоширеніша з них це екологічні, хімічні, це вміст і рухливість хімічних елементів в цих районах. Найбільшим забруднювачем серед хімічних елементів, що впливають на захворювання, є бензапірен, вуглеводневі сполуки та синтетичних сполук з АТ „Нафтохімік Прикарпаття”. А найбільше викидів в атмосферу в цілому по областях залежить від викидів Калузької ДРЕС.
Існує пряма залежність між наднормативним забрудненням повітря і захворюваністю онкологічними хворобами.
Спряжений аналіз між інтенсивними показниками
захворюваності від онкозахворювань і ландшафтними районами.
Цей аналіз дозволив виявити деякі медико-географічні закономірності розподілу показників захворюваності від онкозахворювань (табл.1).
Найбільш високий сумарний середній показник за період 1996-2000 рр. виявлений у фізико-географічній області Опісля у комплексі заплав і терас. Тут інтенсивний показник у 1998 р. (на 100 000 чоловік) за звітній період становить 340,1.
Для Передкарпаття це переважають комплекси межиріч, характерний показник онкозахворюваності – 314,4.
Найменший показник захворюваності від онкозахворювань відмічена у Воододільній-Верховинській області, де переважають комплекси низькогір’їв - 198,2 чол.
Ми бачимо, що спостерігається закономірність в зменшенні інтенсивних показників, починаючи від Опісля заплав і терас і закінчуючи Рахівсько-Чивчинським комплексом середньогір’я.
Крім вказаної диференціації спостерігається і деяка диференціація всередині фізико-географічних областей по адміністративним районам. В Прутсько-Дністровській області найбільший середній показник спостерігається в Коломийському районі у комплексі межиріч.
Також високий показник характеризується в Передкарпатті в комплексі заплав і терас – 289,2 чол., де поширені широколистяні лісові деформації в поєднанні з дубово-грабовими лісами.
Область Прутсько-Дністровська. В середині фізико-географічної області можна виділити район, де спостерігається найвищий показник захворюваності. Це Городенківський район з показником 323,5 чол.
Область Зовнішніх Карпат, сюди входять такі райони як: Косовський з інтенсивним показником 213,3 чоловік, м. Яремча – 144,1 чол., Надвірнянський район – з показником 204,5 чоловік.
Область Вододільно-Верховинська, сюди входять Рожнятівський район з показником 178,6 чоловік.
Область Полонинсько-Чорногірська з районом Верховинським і показником 131,7 чоловік. У цьому районі найнижчий показник захворюваності, а пов’язано це з природним навколишнім середовищем. Тут розташовані складчасто-покривні середньогір’я з полонинами, зайняті смерековими й буково-смерековими лісами на крутосхилах та бурих лісових ґрунтах.
Табл.№1. Інтенсивний показник захворюваності
(від онкозахворювань, населення Івано-Франківської області
по районах у 1996 – 2000 рр.)
№ Райони (захворюваність на 100 тис. чол.) 1996 р. 1997 р. 1998 р. 1999 р. 2000 р.
1 2 3 4 5 6 7
|
Скачати "Реферат на тему Аналіз географічних карт"
