Природа і цивілізація у романі Дж. Ф. Купера ‘Піонери, Детальна інформація

Реферат на тему:

“Природа і цивілізація у романі Дж. Ф. Купера ‘Піонери’”



Зміст роботи:

Вступ. Поява теми природи у творчості американських письменників ХІХ століття.

Основна частина:

2.1.Еволюція поглядів Купера на проблему природи і цивілізації.

2.2.Ідея “нової цивілізації” у романі “Піонери”.

2.3.Аналіз центральних образів роману.

2.4.Протистояння природної людини і суспільства у “Піонерах”.

3. Висновки.

Вступ.

Розпочавши роботу над обраною темою, вважаю необхідним підкреслити мету і завдання даної праці. В першу чергу це аналіз роману Дж. Ф. Купера “Піонери”,зокрема висвітлення проблеми природи і цивілізації в даному творі,

її розкриття та осмислення. Важливим є тлумачення епізодів роману з погляду як автора твору, так і дослідників його творчості. Також я вважаю за потрібне проаналізувати еволюцію поглядів Купера у зв`язку з розвитком літератури і мистецтва його часів. Формування романтичного світогляду у Купера і його сучасників призводить до появи нових категорій , методів та ідей, зокрема, звернення їх до теми природи та нової філософії світу. Разом з цим відбувається формування іншого ставлення до природи і місця людини в світі. Однією з основних цілей моєї дослідницької роботи є аналіз проблематики роману та спостереження за розвитком поглядів автора на конфлікт “природа – цивілізація”. Ця опозиція , безумовно, характерна для романтичного світогляду, тому поглиблене вивчення проблеми неодмінно пов`язане з розглядом особливостей цього напряму і його рис в романі “Піонери”.

При підготовці матеріалу я спиралась на наукові праці як таких дослідників творчості Купера, як Іванько С. С., Шейнкер В. Н., Боброва М. Н., які всебічно розглядають згадану вище проблему. Досить цікавими у зв`язку з темою дикої природи є також критичні статті американських науковців (Ian Marshall, Nelson Van Valen, Douglas Buchholz). Автори деяких з цих робіт вбачають у романі чимало автобіографічних деталей, взятих Купером з його власного життя .Стверджують, що прототипами судді Мармадьюка Темпла (Marmaduke Temple) і його дочки Елізабет були батько письменника Вільям Купер та сестра письменника Ханна. Проте сам Купер категорично це заперечував, як і порівняння Натті Бампо (Natty Bumppo) з образами мисливців у романах інших письменників того часу. Виходячи з цього, найбільш вірогідною є думка американських дослідників, що образ Натті ,як і всі інші в романі, є збірним, типовим для певної групи людей. На мою думку, вже самою назвою роману Купер досить точно визначив характер його героїв та місце дії. Адже піонери – це зовсім не маленькі комуністи, як цілком серйозно дехто вважає досі. “Піонер” у перекладі з англійської означає “першопрохідець, розвідник, дослідник, той, хто йде попереду”. Піонерами у Сполучених Штатах Америки здавна називали перших поселенців в нових районах, першовідкривачів нових земель. У зв`язку з цим в даній роботі я маю намір висвітлити конфлікт між навколишнім світом та людиною, яка його досліджує. Цей конфлікт, особливо у наш час, є дуже багатогранним, тому для його кращого розкриття в романі “Піонери” буде доречним детально розглянути його окремі аспекти. Зокрема, це екологічна проблема та її втілення в творі, погляд на проблему з точки зору персонажів роману, остаточне вирішення конфлікту автором та його обґрунтування. Цих та інших тем я буду торкатися в основній частині роботи, додатково висвітлюючи погляди дослідників та критиків творчості Купера.

Обрана тема цікавить мене не лише з погляду на історичне минуле Сполучених Штатів та історію їх формування, деякі етапи якого майстерно зображені Купером, а й через виняткове смислове навантаження багатьох епізодів роману. Навіть змалювання повсякденного життя населення Темплтона та його околиць сповнене деталей, що на підсвідомому рівні підводять нас до розуміння ідей, які розкриває Купер. Про кожного героя протягом роману у читача формується певна думка, а всі вони в сукупності допомагають письменнику донести до аудиторії головну ідею. Тема екології, що є однією з домінуючих, не може в тій чи іншій мірі не хвилювати будь-яку сучасну людину; тим цікавіше нам спостерігати, як поставала ця проблема і як люди ставились до неї в різний час. На мою думку, прослідковувати розвиток думки Купера доцільно, спираючись на ідеї та літературні напрями, що панували в світовій культурі у XVIII - XIX ст. На багатьох американських авторів XIX століття великий вплив мала просвітницька філософія з її ідеєю “природної людини”, нерозривно пов`язаної з природою. Але в той же час у Купера і деяких його сучасників наявні риси романтизму. Для мене тема природи в романі цікава ще й тим, як письменник застосовує в творі образну систему, художні засоби і сюжетобудову для підтримування динаміки розповіді та розкриття ідейного змісту. Не завжди навіть вдається помітити, де закінчується реальна історія і починається фантазія автора. Вражає також точність опису: створені уявою Купера люди здаються такими ж справжніми, як лісові хащі та озера тодішньої Америки.

Звичайно, не може не захоплювати національний колорит, яскраво виражений в творчості Купера. Історія піонерів, що несуть “цивілізацію” на дикі землі Америки, та трагічна доля корінних жителів – індіанців наштовхують на певні роздуми, осмислення того, чим насправді є цивілізація і як, зрештою, вирішиться одвічна проблема співіснування людини та природи. Крім того, відразу помітно, що у Купера природа перетворюється на одну з дійових осіб. В даному романі це не просто пейзаж, на фоні якого відбуваються всі події, а невід`ємна естетична категорія. Звичайно, на формування таких засобів зображення великою мірою вплинув романтизм. Завдяки йому в Америці були створені сприятливі передумови для позитивного ставлення до природи, а факт незалежності став причиною появи іншого головного джерела такого ставлення до навколишнього світу. Американці хотіли бути унікальними і виправдати отримання незалежності, але коротка історія країни, слабкі традиції та незначні літературно-художні досягнення явно програвали поряд з подібними цінностями Європи. Але, принаймні, американці могли вказати на одну свою неповторну рису – дику природу, що не мала аналогів у Старому Світі. Підкріпивши цю різницю романтичними ідеями про цінність природи, націоналісти почали стверджувати, що природа є не перешкодою, а справжнім скарбом для Америки. В середині ХІХ століття у підкоренні диких територій почали вбачати культурний ресурс і основу національної самоповаги. З`явилась думка, що, якщо дику природу вважати посередником, за допомогою якого виражається Боже начало, то Америка має очевидну моральну перевагу над Європою, де цивілізація наклала на все, створене Богом, відбиток штучності. За тією ж логікою, американці почали вважати, що якщо їх дика природа має такі естетичні

та надихаючі якості, то їм самим призначена художня та літературна велич.

На початку ХІХ століття стільки зусиль було витрачено на заклики до створення національного стилю, що, очевидно, на його актуальне витворення сил практично не лишилось. Одначе, поступово американська література і мистецтво почали набувати своїх відмітних рис. Романтики наділили природу цінністю, тоді як націоналісти говорили про її унікальність. Творчі натури знайшли застосування природі в поезії, прозі і живописі. Письменники-романісти, зокрема Фенімор Купер, також не залишились осторонь.

Хоча американський пейзаж і не володіє

багатьма рисами, що становлять особливу

цінність пейзажу європейського, йому

притаманні свої славні елементи, невідомі

Європі...

Найбільш відмітним і, можливо, найбільш

вражаючим американським “пейзажем”

є його дика природа.

Томас Коул, 1836

Тема природи і цивілізації, розкрита в романі “Піонери”, не була чимось новим для попередників і сучасників Купера. Хоча в новоутвореному американському суспільстві подекуди все ще панувало захоплення усім європейським і набутим цивілізацією, у багатьох митців з`явилась ідея розподілу природи на створене Богом і створене людиною, ідея взаємозв`язку і протиставлення цих двох начал. Тому роман Купера з новим поглядом на проблему природного та людського, творчого та руйнівного з`явився досить вчасно. Після його виходу Купер став, так би мовити, справжнім літературним героєм країни. Дикі ліси і прерії, які письменник знав і прекрасно зображував, були невід`ємною частиною його романів. З точки зору американського захоплення природою, яке зароджувалось в той час, важливим було те, що хоча Купер і був “зацікавлений” у розповсюдженні цивілізації на захід, він не зображував природу як прикру перешкоду, яку слід перемогти й підкорити. Замість цього Купер хотів показати цінність природи як джерела краси. І найкращим тому свідоцтвом є образи роману, кожен з яких по-своєму відображує погляди автора. Натті Бампо, або Шкіряна Панчоха (Leatherstocking), став вісником романтичних віянь, що стосуються піднесеності і святості природи. Сам Натті є наочним свідоцтвом того, як довге перебування серед лісів може зробити людину доброю та моральною. В силу своєї шляхетності, він і багато індіанців були змушені відступати перед натиском білих поселенців. В “Піонерах” Натті перебирається з міста до безлюддя лісу і говорить, що міський житель не знає, “наскільки часто Божа рука помітна в даній нам природі”. Купер у своєму творі облагороджує природу і засуджує тих, хто байдужий до її естетичних цінностей. Хоча у романі описано події, що відбувалися на умовному кордоні (тобто там, де тоді не діяло майже ніяких правил, законів чи моральних норм), експлуатація природи в ньому однозначно не схвалюється. Піонери, що бездумно знищують природу та її багатства, такі як лісоруб Біллі Кербі (Billy Kirby), займають на суспільній шкалі Купера найнижчі позиції. Натті, з іншого боку, є, так би мовити, ідеальним піонером, оскільки він шанував дику природу і користувався нею з повагою. Його вустами Купер виражає засудження винищувачів природи: “От що виходить, коли у вільний край приходять люди! Кожної весни, сорок років підряд, я бачив, як пролітають тут голуби, і, поки ви не почали вирубувати ліси та розорювати поляни, ніхто не чіпав нещасних птахів”.