Культура епохи еллінізму, Детальна інформація

План

Сутність елінізму.

Межі розповсюдження елінізму.

Періодизація елінізму.

Основні досягнення елінізму.

Культура елінізму як одне з найголовніших досягнень.

Особливості еліністичної культури.

Еліністична релігія.

Філософія.

Література.

Градобудівництво і архітектура. Скульптура.

Еліністична наука.

І Сутність елінізму.

Елінізм став примусовим, тобто досягнутим в результаті запеклих війн, об’єднанням стародавнього грецького і східного світів, що раніше розвивалися окремо, в єдину систему держав, що мали багато спільного в соціально-економічній структурі, політичному устрої, культурі. В результаті об’єднання стародавнього грецького і східного світів в рамках однієї системи з’явились особливе суспільство і культура, котрі відрізнялись власне від грецького і східного суспільного устрою і культури і були синтезом елементів стародавньої грецької і східної цивілізацій, котрий дав якісно нову суспільно-економічну структуру, політичну надбудову і культуру.



Як синтез грецьких і східних елементів елінізм мав два корені:

Першою основою елінізму став історичний розвиток стародавнього грецького суспільства, а саме криза грецького полісу. Грецький поліс вичерпав всі свої внутрішні можливості і став гальмом історичного розвитку до середини ІV ст. до н. е.

Другою основою елінізму стала криза стародавніх східних суспільно-політичних структур. В середині IV ст. до н. е. стародавній східний світ, об’єднаний в кордонах Перської імперії (окрім Індії і Китаю), також переносив сильну суспільно-політичну кризу. Застійна консервативна економіка не дозволяла виробничо опанувати широкі простори пустельних земель.



Якщо Греція середини IV ст. до н. е. потерпала від надлишкової активності у внутрішньо-політичному житті, перенаселеності, обмеженості ресурсів, то Перська монархія, навпаки, потерпала від застою розвитку, слабкого використання великих потенційних можливостей, дезінтеграції окремих частин. Таким чином з’явилася задача об’єднання, особливого синтезу цих відмінних, але здатних доповнити одна одну соціально-економічних і політичних систем.

Цим синтезом і стали елліністичні суспільства і держави, що утворилися після розпаду держави Олександра Македонського. В історіографії синтез східних і грецьких початків розуміється як об’єднання деяких елементів культури та релігії.

ІІ Межі розповсюдження елінізму.

До еліністичного світу належали малі та великі державоутворення від Сицилії і південної Італії на заході до Аральского моря і витоків Нілу на півдні. Отже до еліністичного світу увійшла територія класичної Греції (включаючи Велику Грецію і Причорномор’я) і так званий класичний Схід, тобто Єгипет, передня та центральна Азія (без Індії та Китаю). В цій великій географічній зоні можна виділити чотири регіони:

Єгипет і близький схід (Східне Середземномор’я, Сірія, Вірменія, Вавілонія, більша частина Малої Азії).

Середній Схід (Іран, Середня Азія, північно-західна частина Індії).

Балканська Греція, Македонія, і західна частина Малої Азії.

Велика Греція та Причорномор’я.

Найбільш характерні риси притаманні елінізму виявились в Єгипті та на близькому Сході, так що цей район може розглядатися як район класичного елінізму. В інших районах було більше особливостей соціально-економічного, політичного і культурного розвитку, котрі відрізнялись від класичного елінізму близького Сходу. Так в Балканській Греції і Македонії, Великій Греції і Причорномор’ї, тобто на території власне Стародавньої Греції, синтезу стародавніх грецьких і східних початків власне і не існувало. Історичний розвиток в цих регіонах проходив на одній основі, а саме основі стародавньої грецької цивілізації як такої. Але ці регіони стали органічними частинами елінистичного світу. Це сталося по декільком причинам. По-перше вони стали частиною загальної системи еліністичних держав, як певного соціально-економічного, політичного і культурного цілого. Емігрувавші з Елади, Македонії та інших регіонів Грецького світу еліни та македонці як військові, адміністратори, громадяни багаточисленних грецьких міст стали відігравати значну роль в житті нових суспільств і держав. Відплив населення з Елади на схід на деякий час полегшив гостру соціальну кризу в грецьких містах.



ІІІ Періодизація елінізму.