Узагальнення й систематизація знань з теми “Складнопідрядне речення”, Детальна інформація

Тема: Узагальнення й систематизація знань з теми “Складнопідрядне речення”.

Мета: Повторити відомості про складне речення, його види, типи складнопідрядних речень; закріпити вміння знаходити в тексті складні речення, посилювати пунктограми речення, впізнавати орфограми та обґрунтовувати правила їх написання; удосконалювати навички синтаксичного розбору речень.

Ознайомити учнів з творчим шляхом видатного українського педагога Василя Олександровича Сухомлинського та уривками його творів, поглядами на основні проблеми виховання.

Продовжувати працювати над збагаченням словникового запасу і творчим розвитком зв’язного мовлення учнів.

Обладнання: Портрет В.О.Сухомлинського, картки-завдання, книги педагога, опорні таблиці.

Епіграф уроку. Гідність – це мудра влада тримати себе в руках. Благородство твоєї людської особистості виявляється в тому, наскільки мудро і тонко ти зумів визначити, що гідне, що негідне. Гідне повинне стати самою суттю твоєї духовної культури, негідне нехай викликає в тебе презирство й огиду.

В.О.Сухомлинський

Хід уроку

І. Організаційна частина уроку.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Бесіда

Яке речення називається складним?

Які ви знаєте складні речення?

Чим відрізняється складносурядне від складнопідрядного?

Назвіть сполучники сурядності і підрядності.

Чи можна поставити запитання до речень, зв’язаних сурядним зв’язком?

Чи рівноправні частини у складнопідрядному реченні?

2. Прочитайте епіграф уроку.

Визначте види речень та поясніть пунктограми.

IV. Робота над завданнями уроку.

1. Повідомлення вчителя.

Зверніть увагу чиї це слова. А от перед вами його портрет. Василь Олександрович Сухомлинський – видатний український педагог, кандидат педагогічних наук, талановитий вихователь і добра людина.

Становлення В.Сухомлинського як науковця, педагога і методиста відбувалося протягом усього життя, у складних умовах тоталітарної системи. Він пройшов шлях від учителя української мови, літератури, директора середньої школи, який створив експериментальну школу-лабораторію у Павлиші Кіровоградської області, до видатного вченого. Вся педагогічна діяльність його спрямовувалася на те, щоб “життєдайне джерело – багатство рідної мови, було відкрите для дітей з перших кроків їхнього життя”. У багатьох працях Василя Олександровича: “Слово рідної мови”, “На трьох китах”, “Сто порад вчителеві”, знаходимо відповіді на актуальні питання: як навчитися сприймати, розуміти і вдало використовувати слово в усному і писемному мовленні. Бо хто серцем відчуває слово, той піднімається на сходинку вище людської культури і навпаки низька мовна культура збіднює духовний світ людини.

По закінченні школи В.О.Сухомлинський навчається в Полтавському педінституті і одержує кваліфікацію вчителя української мови і літератури.

Та ось почалася Велика Вітчизняна війна і молодий вчитель пішов на фронт. Воював з фашистами під Москвою і Смоленськом, був тяжко поранений під Ржевом. Довго лікувався в госпіталях, але все життя носив у тілі осколки ворожого снаряда.

Після війни колишній політрук гвардійської роти став директором Павлишської середньої школи, це він разом з дітьми і вчителями насадив чудовий сад, створив у ньому своєрідні лабораторії, куточки Мрії, Казки, Живої природи, заклав виноградники і дослідні ділянки.

За сміливість вільних суджень, за новаторство у впровадженні сучасних наукових методів педагогічної практики молодому вченому Василеві Олександровичу Сухомлинському було присвоєно звання кандидата педагогічних наук. Його творча спадщина “Духовний світ школяра”, “На нашій совісті – людина”, “Моя педагогічна віра”, “Серце віддаю дітям” звучить актуально до сьогодення і має велике значення для долі відродження України, підвищення національної свідомості народу, для розвитку науки і культури. Якщо я змогла когось із вас зацікавити цією талановитою людиною, то читайте, вчіться і беріть за приклад самовіддане служіння рідному народу.

А зараз ми прослухаємо уривки з його творів і ви висловите своєї судження.

2. Усні відповіді учнів за картками-завданнями. (Кожна картка з індивідуальним завданням. Картки-завдання додаються).