Проблема ефективності використання іноземних кредитів у економіці України, Детальна інформація
Проблема ефективності використання іноземних кредитів у економіці України
Проблема ефективності використання іноземних кредитів у економіці україни
Виходячи з глибокої системної та структурної кризи економіки, яка багатосторонньо впливає на всі макроекономічні показники України (в тому числі й на розвиток інвестиційного процесу в усьому виробничому комплексі, на стан торговельного та платіжного балансів, фінансово-економічну нестабільність тощо), вітчизняне господарство не в змозі забезпечити належного рівня розвитку лише за рахунок власних ресурсів. З огляду на це надзвичайно актуальною є проблема отримання зовнішніх ресурсів.
Зовнішні ресурси можуть бути отримані через міжнародні торгово-економічні зв'язки, іноземні інвестиції, міжнародну технічну допомогу та зарубіжні кредити. Саме останні і є можливими джерелами одержання Україною зовнішніх фінансових ресурсів для стабілізації економіки та її виходу із кризового стану. При цьому відразу слід наголосити, що загальною проблемою усіх статистичних викладок щодо наданих Україні і отриманих нею іноземних кредитів є розбіжності, часом значні, у їх кількісних характеристиках. З цього випливає конча потреба єдиної системи реєстрації всіх іноземних кредитів.
Залучення іноземних кредитів в українську економіку має стратегічний і тактичний інтереси з боку як України, так і іноземних кредиторів, на що необхідно звертати особливу увагу при укладенні конкретних угод із позичальниками.
Стратегічний, довгостроковий інтерес України та інтерес іноземних кредиторів у цілому збігаються, бо полягають у якнайшвидшому входженні нашої країни в світове господарство без значних соціальних потрясінь, що можуть призвести до революційного спалаху і відкочення назад у напрямку до командно-адміністративної системи.
Щодо тактичних, короткострокових інтересів України та іноземних кредиторів, то вони можуть як збігатися, так і бути протилежними. Останні проявляються передусім у розбіжності інтересів сторін як товаровиробників, що конкурують за збут продукції і одержання прибутку.
У цілому пріоритетами в цих відносинах в Україні є: вирівнювання дефіциту Державного бюджету, торговельного та платіжного балансів; розвиток приватизації, малого та середнього бізнесу; трансформація економічної структури, співвідношення галузей виробництва на основі ринкової рівноваги в новому державному утворенні; розвиток ринкових інститутів.
"Фінанси України", 2'97
Організаційно-правове забезпечення ефективного залучення, використання і погашення іноземних кредитів, координації діяльності законодавчих і виконавчих органів влади, юридичних і фізичних осіб (усіх форм власності) у цій сфері створюється законами України, Указами Президента, положеннями і постановами Кабміну, розпорядженнями, інструкціями, постановами Мінфіну, Мінекономіки, Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі (МЗЕЗТ), НБУ тощо з питань зовнішньоекономічних відносин країни.
Згідно з Указом Президента України від 20.09.95 р. № 852/95 провідним органом у державі з питань упорядкування, залучення, використання та погашення іноземних кредитів під гарантії або інші зобов'язання уряду є Валютно-кредитна рада Кабінету Міністрів України (ВКР). Але треба повернутись до призупиненого положення Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", за яким усі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності в країні, їло одержують іноземні кредити, повинні протягом трьох робочих днів надіслати в НБУ інформацію про ці кредити — загальна сума, валюта, строк.
Іноземні кредити під державні гарантії можна одержати з двох джерел:
1. Від міжнародних фінансових установ — на підставі міжнародних договорів за участю Мінфіну як фінансового агента уряду.
2. Від іноземних країн та їх інтеграційних економічних об'єднань — згідно з міждержавними і міжурядовими домовленостями по кредитних лініях, де агентом визначено Ексімбанк (ЕІБ) України. Індивідуальні кредитні угоди укладаються в рамках базової кредитної угоди уряду України і НБУ з конкретним відомим зарубіжним банком чи консорціумом банків, через яких відкриваються кредитні лінії за схемою: іноземна держава чи міжнародна фінансова установа — уряд України — НБУ — ЕІБ — певний одержувач кредиту в Україні.
Основними критеріями відбору і розгляду Мінекономіки, МЗЕЗТом, Мінфіном, Державним ЕІБ проектів, фінансування яких здійснюватиметься за рахунок іноземних кредитів під гарантії або інші зобов'язання уряду України згідно з постановою Кабінету Міністрів від 03.04.95 р. № 234 мають бути: валютна самоокупність; відповідність пріоритетним напрямкам іноземного кредитування: сприяння розвитку експортного потенціалу і виробництва імпортозамінної продукції: забезпечення критичного імпорту; впровадження інноваційних проектів: забезпечення енерго- та ресурсозбереження;
можливість швидкого здійснення технічного переозброєння і модернізації, а також забезпечення розвитку інфраструктури За постановою Кабміну від 17.08.95 р. № 655 ВКР має розглядати питання про надання гарантій або інших зобов'язань уряду України іноземним кредиторам для забезпечення погашення заборгованості українських юридичних осіб за кредитами в іноземній валюті, наданими на умовах валютної самоокупності, тільки тоді, коли є договори застави.
Показник ефективності іноземних кредитів комплексний. Його складовими є:
ефективність залучення;
Грошово-кредитна політика
ефективність використання;
ефективність погашення.
Ефективність залучення віддзеркалює умови, за яких можна одержати зовнішні фінансові ресурси. До них належать процентні ставки за кредит, строки його погашення, пільговий період тощо. Додатковими умовами, що 'їх висувають передусім міжнародні фінансові установи, є загальноекономічні умови, такі, як жорсткі параметри дефіциту Держбюджету, з чого випливає потреба скорочення у ньому соціальних витрат, прискорення приватизації, структурної трансформації економіки, в тому числі через закриття багатьох існуючих підприємств, та, по суті, політичні умови, коли в державні органи країни-позичальниці посилають радників-контролерів.
Ефективність використання іноземних кредитів є найважливішою складовою серед показників ефективності зовнішніх фінансових ресурсів. Вона відображає цільове призначення іноземних кредитів. По-перше, використання їх на виробничі потреби (придбання засобів праці, в тому числі енергоносіїв та сировини) і на закупівлю предметів споживання. По-друге, загальний розподіл іноземних кредитів за галузевим принципом. По-третє, використання зовнішніх кредитів для макроекономічної стабілізації. В цілому ефективність використання іноземних кредитів має загальнонаціональний, загальноекономічний, споживновартісний, вартісний, екологічний та соціальний аспекти.
Ефективність погашення іноземних кредитів, своєчасне повернення визначається ефективним їх використанням (спрямування в пріоритетні галузі та реальна їх робота).
Суб'єктами іноземного кредитування української економіки реально стали: міжнародні фінансові організації, головним чином такі, як МВФ, СБ, ЄБРР, провідні держави розвинутої ринкової економіки — в першу чергу США як сила, що домінує в міжнародних фінансових організаціях, Німеччина, з якою вже склалися особливо тісні економічні відносини, зокрема кредитні, Франція, Швейцарія, Італія, Японія та ін., а також таке найвагоміше у світі регіональне інтеграційне угруповання, як ЄС. Поглиблення ринкових реформ в Україні веде до активного розгортання процесу надання їй кредитів дедалі більшою кількістю іноземних суб'єктів, до числа яких на основі переговорів різного ступеня завершеності починають входити Канада, Греція, Чехія, Бельгія, Ізраїль та ін. Основи організаційно-правового механізму економічних відносин України з іншими державами та міжнародними міжурядовими організаціями започатковані в Законі України "Про зовнішньоекономічну діяльність" (розд. IV).
З отриманням зовнішніх кредитних ресурсів пов'язана проблема надзвичайної ваги для економіки країни в цілому — проблема зовнішнього боргу. Іноземне кредитування формує зовнішній борг країни, а це створює надто критичну ситуацію для будь-якої країни при певних межах цієї заборгованості. Двома основними показниками заборгованості є: відношення зовнішнього боргу до експорту (або ВВП) та відношення обслуговування боргу до експорту.
Щодо відношення заборгованості до експорту країни та ВВП визначають 3 групи:
1. З надмірною заборгованістю, коли ці показники перевищують відповідно 220% і 80%.
2. З помірною заборгованістю, коли обидва показники нижчі від зазначених, але вищі за 60%.
3. З низьким рівнем заборгованості, коли обидва показники менші за 60%.
За класифікацією країн світу, щодо зовнішньої заборгованості Україна належить до третьої групи держав, які мають порівняно низький рівень її, який, однак, швидко зростає. За розрахунковими даними, на початок 1996 р. сума зовнішнього боргу становила 8,2 млрд. дол. США; ВВП з урахуванням його офіційної частини (40%) та тіньової (60%) становив 75 млрд., експорт країни — 15,3 млрд. дол. США. Звідси відношення зовнішнього боргу до експорту становило близько 54%, до ВВП — понад 10%. Зауважимо при цьому, що перше співвідношення швидко наблизилось до другої групи країн, оскільки недостатньо розвивається експорт України.
Виходячи з глибокої системної та структурної кризи економіки, яка багатосторонньо впливає на всі макроекономічні показники України (в тому числі й на розвиток інвестиційного процесу в усьому виробничому комплексі, на стан торговельного та платіжного балансів, фінансово-економічну нестабільність тощо), вітчизняне господарство не в змозі забезпечити належного рівня розвитку лише за рахунок власних ресурсів. З огляду на це надзвичайно актуальною є проблема отримання зовнішніх ресурсів.
Зовнішні ресурси можуть бути отримані через міжнародні торгово-економічні зв'язки, іноземні інвестиції, міжнародну технічну допомогу та зарубіжні кредити. Саме останні і є можливими джерелами одержання Україною зовнішніх фінансових ресурсів для стабілізації економіки та її виходу із кризового стану. При цьому відразу слід наголосити, що загальною проблемою усіх статистичних викладок щодо наданих Україні і отриманих нею іноземних кредитів є розбіжності, часом значні, у їх кількісних характеристиках. З цього випливає конча потреба єдиної системи реєстрації всіх іноземних кредитів.
Залучення іноземних кредитів в українську економіку має стратегічний і тактичний інтереси з боку як України, так і іноземних кредиторів, на що необхідно звертати особливу увагу при укладенні конкретних угод із позичальниками.
Стратегічний, довгостроковий інтерес України та інтерес іноземних кредиторів у цілому збігаються, бо полягають у якнайшвидшому входженні нашої країни в світове господарство без значних соціальних потрясінь, що можуть призвести до революційного спалаху і відкочення назад у напрямку до командно-адміністративної системи.
Щодо тактичних, короткострокових інтересів України та іноземних кредиторів, то вони можуть як збігатися, так і бути протилежними. Останні проявляються передусім у розбіжності інтересів сторін як товаровиробників, що конкурують за збут продукції і одержання прибутку.
У цілому пріоритетами в цих відносинах в Україні є: вирівнювання дефіциту Державного бюджету, торговельного та платіжного балансів; розвиток приватизації, малого та середнього бізнесу; трансформація економічної структури, співвідношення галузей виробництва на основі ринкової рівноваги в новому державному утворенні; розвиток ринкових інститутів.
"Фінанси України", 2'97
Організаційно-правове забезпечення ефективного залучення, використання і погашення іноземних кредитів, координації діяльності законодавчих і виконавчих органів влади, юридичних і фізичних осіб (усіх форм власності) у цій сфері створюється законами України, Указами Президента, положеннями і постановами Кабміну, розпорядженнями, інструкціями, постановами Мінфіну, Мінекономіки, Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі (МЗЕЗТ), НБУ тощо з питань зовнішньоекономічних відносин країни.
Згідно з Указом Президента України від 20.09.95 р. № 852/95 провідним органом у державі з питань упорядкування, залучення, використання та погашення іноземних кредитів під гарантії або інші зобов'язання уряду є Валютно-кредитна рада Кабінету Міністрів України (ВКР). Але треба повернутись до призупиненого положення Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", за яким усі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності в країні, їло одержують іноземні кредити, повинні протягом трьох робочих днів надіслати в НБУ інформацію про ці кредити — загальна сума, валюта, строк.
Іноземні кредити під державні гарантії можна одержати з двох джерел:
1. Від міжнародних фінансових установ — на підставі міжнародних договорів за участю Мінфіну як фінансового агента уряду.
2. Від іноземних країн та їх інтеграційних економічних об'єднань — згідно з міждержавними і міжурядовими домовленостями по кредитних лініях, де агентом визначено Ексімбанк (ЕІБ) України. Індивідуальні кредитні угоди укладаються в рамках базової кредитної угоди уряду України і НБУ з конкретним відомим зарубіжним банком чи консорціумом банків, через яких відкриваються кредитні лінії за схемою: іноземна держава чи міжнародна фінансова установа — уряд України — НБУ — ЕІБ — певний одержувач кредиту в Україні.
Основними критеріями відбору і розгляду Мінекономіки, МЗЕЗТом, Мінфіном, Державним ЕІБ проектів, фінансування яких здійснюватиметься за рахунок іноземних кредитів під гарантії або інші зобов'язання уряду України згідно з постановою Кабінету Міністрів від 03.04.95 р. № 234 мають бути: валютна самоокупність; відповідність пріоритетним напрямкам іноземного кредитування: сприяння розвитку експортного потенціалу і виробництва імпортозамінної продукції: забезпечення критичного імпорту; впровадження інноваційних проектів: забезпечення енерго- та ресурсозбереження;
можливість швидкого здійснення технічного переозброєння і модернізації, а також забезпечення розвитку інфраструктури За постановою Кабміну від 17.08.95 р. № 655 ВКР має розглядати питання про надання гарантій або інших зобов'язань уряду України іноземним кредиторам для забезпечення погашення заборгованості українських юридичних осіб за кредитами в іноземній валюті, наданими на умовах валютної самоокупності, тільки тоді, коли є договори застави.
Показник ефективності іноземних кредитів комплексний. Його складовими є:
ефективність залучення;
Грошово-кредитна політика
ефективність використання;
ефективність погашення.
Ефективність залучення віддзеркалює умови, за яких можна одержати зовнішні фінансові ресурси. До них належать процентні ставки за кредит, строки його погашення, пільговий період тощо. Додатковими умовами, що 'їх висувають передусім міжнародні фінансові установи, є загальноекономічні умови, такі, як жорсткі параметри дефіциту Держбюджету, з чого випливає потреба скорочення у ньому соціальних витрат, прискорення приватизації, структурної трансформації економіки, в тому числі через закриття багатьох існуючих підприємств, та, по суті, політичні умови, коли в державні органи країни-позичальниці посилають радників-контролерів.
Ефективність використання іноземних кредитів є найважливішою складовою серед показників ефективності зовнішніх фінансових ресурсів. Вона відображає цільове призначення іноземних кредитів. По-перше, використання їх на виробничі потреби (придбання засобів праці, в тому числі енергоносіїв та сировини) і на закупівлю предметів споживання. По-друге, загальний розподіл іноземних кредитів за галузевим принципом. По-третє, використання зовнішніх кредитів для макроекономічної стабілізації. В цілому ефективність використання іноземних кредитів має загальнонаціональний, загальноекономічний, споживновартісний, вартісний, екологічний та соціальний аспекти.
Ефективність погашення іноземних кредитів, своєчасне повернення визначається ефективним їх використанням (спрямування в пріоритетні галузі та реальна їх робота).
Суб'єктами іноземного кредитування української економіки реально стали: міжнародні фінансові організації, головним чином такі, як МВФ, СБ, ЄБРР, провідні держави розвинутої ринкової економіки — в першу чергу США як сила, що домінує в міжнародних фінансових організаціях, Німеччина, з якою вже склалися особливо тісні економічні відносини, зокрема кредитні, Франція, Швейцарія, Італія, Японія та ін., а також таке найвагоміше у світі регіональне інтеграційне угруповання, як ЄС. Поглиблення ринкових реформ в Україні веде до активного розгортання процесу надання їй кредитів дедалі більшою кількістю іноземних суб'єктів, до числа яких на основі переговорів різного ступеня завершеності починають входити Канада, Греція, Чехія, Бельгія, Ізраїль та ін. Основи організаційно-правового механізму економічних відносин України з іншими державами та міжнародними міжурядовими організаціями започатковані в Законі України "Про зовнішньоекономічну діяльність" (розд. IV).
З отриманням зовнішніх кредитних ресурсів пов'язана проблема надзвичайної ваги для економіки країни в цілому — проблема зовнішнього боргу. Іноземне кредитування формує зовнішній борг країни, а це створює надто критичну ситуацію для будь-якої країни при певних межах цієї заборгованості. Двома основними показниками заборгованості є: відношення зовнішнього боргу до експорту (або ВВП) та відношення обслуговування боргу до експорту.
Щодо відношення заборгованості до експорту країни та ВВП визначають 3 групи:
1. З надмірною заборгованістю, коли ці показники перевищують відповідно 220% і 80%.
2. З помірною заборгованістю, коли обидва показники нижчі від зазначених, але вищі за 60%.
3. З низьким рівнем заборгованості, коли обидва показники менші за 60%.
За класифікацією країн світу, щодо зовнішньої заборгованості Україна належить до третьої групи держав, які мають порівняно низький рівень її, який, однак, швидко зростає. За розрахунковими даними, на початок 1996 р. сума зовнішнього боргу становила 8,2 млрд. дол. США; ВВП з урахуванням його офіційної частини (40%) та тіньової (60%) становив 75 млрд., експорт країни — 15,3 млрд. дол. США. Звідси відношення зовнішнього боргу до експорту становило близько 54%, до ВВП — понад 10%. Зауважимо при цьому, що перше співвідношення швидко наблизилось до другої групи країн, оскільки недостатньо розвивається експорт України.
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021